16 січня 2017 року Україна подала позов проти РФ у Міжнародний суд ООН у Гаазі. Він пов'язаний із порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. У Москві звернення до суду назвали таким, що "переслідує поточні політичні інтереси".
Із 6-го до 9 березня 2017 року в Гаазі відбулися попередні слухання за позовом України проти Росії. Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, включно зі збитим рейсом MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розміру яких у позові не вказано. Крім цього, суду запропоновано притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців окупаційною владою Криму. Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи як захід забезпечення позову заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.
19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму. Суд зобов'язав РФ відновити освітній процес українською мовою і забезпечити діяльність Меджлісу.
6 червня 2018 року тодішній міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Україна підготувала завершений позов проти Росії за порушення двох конвенцій.
12 червня Україна подала до Міжнародного суду ООН меморандум із позовом проти Росії про порушення двох конвенцій.
Заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль 12 червня заявляла, що Міжнародний суд ООН розглядатиме позов проти Росії ще кілька років.
У МЗС Росії 2 червня 2019 року заявили, що російська сторона доводитиме відсутність юрисдикції Міжнародного суду ООН щодо ініційованої Києвом справи "Україна проти Російської Федерації". 3 червня суд почав розглядати заперечення РФ у справі.