+2 Київ
"У перший рік повноцінного впровадження CBAM український експорт чавуну та сталі може зіткнутися з необхідністю здійснення виплат у рамках механізму на суму $311 млн. Із часом негативний вплив посилюватиметься. Втрати за певними видами металопродукції оцінюються як наступні: чавун – $96 млн, сталеві напівфабрикати – $588 млн, прокат – $899 млн, труби – $39 млн, інші продукти – $25 млн", – зазначило видання.
За даними аналітиків, уже до 2030 року CBAM може зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату, зважаючи на їхню вуглецевоємність і потребу сплати європейського вуглецевого податку.
"З набуттям остаточної чинності CBAM потенційні втрати інвестицій в українську економіку у 2026–2030 роках можуть скласти $2,7 млрд, можливі втрати експорту – 4,7 млрд. На тлі скорочення експорту й ВВП бюджети всіх рівнів недоотримуватимуть податкові платежі. Зокрема, у 2030 році сума недоотриманих податків може досягти $1,3 млрд", – наголосили в GMK Center.
З огляду на негативний вплив механізму транскордонного вуглецевого коригування на економіку, український бізнес, за даними авторів, вказує на потребу участі держави в розв'язанні проблеми. Одним із варіантів може бути активна позиція уряду під час переговорів у межах оновлення торговельної угоди з ЄС, резюмували аналітики.
