+3 Київ
"Українська металургія переживає дуже складні часи. Логістичні маршрути зруйновано, а вихід на нові ринки ускладнений. І тут з'являється ще один бар'єр – вуглецевий податок, який 2026 року доведеться сплачувати за кожну тонну експортованої продукції в ЄС. Це означає, що українська сталь і чавун подорожчають, а отже, стануть менш конкурентоспроможними порівняно з європейськими та навіть китайськими виробниками", – пояснив експерт.
За його словами, щоб відповідати новим вимогам ЄС, потрібно вкладати мільярди в "зелені" технології, але українська промисловість в умовах війни неспроможна залучити ці кошти.
"Якщо нічого не робити, CBAM може призвести до падіння експорту, втрати робочих місць і ще більшого занепаду галузі, яка колись була економічним локомотивом країни. Тому маємо домагатися від ЄС тимчасових послаблень. Дипломати, урядовці, бізнес-асоціації мають активно вести діалог із Брюсселем, пояснюючи, що без підтримки Європи наша промисловість просто не витримає такого навантаження", – наголосив Біленький.
Він переконаний, що Україна має працювати над залученням європейських фінансових механізмів для екологічної модернізації підприємств. У ЄС є фонди, які підтримують декарбонізацію промисловості, і Україна має боротися за доступ до них.
"Ми маємо апелювати до стратегічного значення української металургії. Сьогодні наша сталь – це не лише економіка, а й оборона. Український метал використовують у виробництві військової техніки та боєприпасів як у нас, так і за кордоном. І якщо зараз ми втратимо цю галузь, то відновити її буде набагато складніше. Європа має це розуміти", – підсумував експерт.
