Чийгоз: Для мене найбільшою мукою було те, що я, перебуваючи в СІЗО, не зміг поховати маму

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз в інтерв'ю виданню "Фокус" розповів, що найбільшою мукою протягом перебування в СІЗО в анексованому Криму для нього була неможливість відвідати поховання матері.

"Тут головне домовитися із самим собою: що вважаєш мукою, що визначаєш як загрозу. Для мене найбільшою мукою було те, що я, перебуваючи в СІЗО, не зміг поховати маму. Але мій обов'язок перед нею виконав мій народ. Ще діти... Батько якось сказав мені, що якщо ти їх правильно виховав, то вони весь цей шлях пройдуть із тобою гідно. Слава Всевишньому, що так і сталося", – зазначив він.

За словами Чийгоза, він не шкодує, що "зумів гідно просидіти в цьому СІЗО, не зганьбивши ні співвітчизників, ні українського народу".

"Я робив свій внесок у боротьбу, яку веде Україна, Європа та світ", – сказав він.

Чийгоз підкреслив, що СІЗО функціонально призначене для того, щоб "підкорити ув'язненого волі слідчого".

"Це не колонія, де є можливість прогулюватися на свіжому повітрі, заводити суспільні зв'язки. У СІЗО ти сидиш у камері днями, місяцями. Якщо прийде адвокат раз на два місяці, тоді є шанс вийти із чотирьох стін. Якщо слідчий, то ведуть із камери в камеру коридором, не виходячи на подвір'я. Уперше свою дружину я побачив лише через півроку. І то через скло і подвійні ґрати. А спілкувалися ми телефоном, який не працював. Атмосфера у слідчому ізоляторі пригнічує не тільки засудженого, але й того цивільного, який прийшов. Своїх батьків у їхньому віці і в таких муках я теж побачив лише через півроку. Це все настільки тебе принижує і впливає на моральний стан, що витримати це і відстояти свою позицію та принципи дуже непросто", – заявив заступник голови Меджлісу.

Він додав, що є рішення, "які ухвалюєш тільки ти і тільки для себе".

"Мені домовитися із собою вдалося", – сказав Чийгоз.

Заступник голови Меджлісу додав, що в СІЗО на нього чинили тиск: "Усі навколо розуміли – і поліцейські, і зеки, і свої передавали з волі, – що я не вийду, термін дадуть великій і надовго. ФСБшники говорили (і це навіть не було погрозою), що за мірками в'язниці я старий, навіщо мені все це треба? Тиснули на те, що у мене старі батьки, діти, онуки, щоб я підписав усі папери і жив спокійно. Розповідали, як я буду з однієї червоної в'язниці рухатися до іншої, і не факт, що це буде вісім років. Ламати людинй й погрожувати – це їхній спосіб мислення і звички".

У вересні підконтрольний Росії суд Криму засудив Чийгоза до восьми років колонії суворого режиму за організацію масових заворушень під час окупації Криму Росією у 2014 році. Того ж місяця ще одного заступника голови Меджлісу – Ільмі Умерова – засудили до двох років колонії-поселення за висловлювання про необхідність посилення санкцій проти Росії, які можуть змусити її піти з Криму і з Донбасу. Чийгоза із січня 2015 року утримували в СІЗО, вирок Умерова не набув чинності, останнім часом він перебував у лікарні.

25 жовтня Чийгоза й Умерова відправили літаком до Туреччини. За словами лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, це стало можливим завдяки зусиллям керівництва України, міжнародних організацій і президента Туреччини.

Офіційно російська влада не коментували звільнення Умерова і Чийгоза. Колишній "віце-прем'єр" окупованого Криму Руслан Бельбек повідомив агентству "РИА Новости", що, за його інформацією, "сповідуючи принципи гуманізму", їх помилував президент РФ Володимир Путін на прохання муфтія мусульман Криму Еміралі Аблаєва (лідери Меджлісу звинувачують його у співпраці з окупантами). Укази про помилування засекречені, Умеров і Чийгоз заявили, що відмовилися писати прохання на ім'я Путіна.

27 жовтня Умеров і Чийгоз прилетіли до Києва. На прес-конференції вони повідомили, що мають намір повернутися до Криму.