Події

Мати політв'язня Примова оголосила голодування – правозахисники

20 червня 2018, 20.02 Этот материал также можно прочитать на русском

За даними правозахисників, після анексії Криму влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар Фото: Eden Dinber Edwin / Facebook

Мати кримського політв'язня, фігуранта "справи Хізб ут-Тахрір" Нурі Примова Раіме Примова вимагає звільнити її сина, повідомили у громадській організації "Кримська солідарність".

Мати кримського політв'язня, фігуранта справи "Хізб ут-Тахрір" Нурі Примова Раіме Примова оголосила голодування. Про це 20 червня повідомила громадська організація "Кримська солідарність" у Facebook.

"Примова написала заяву в управління ФСБ Росії в Республіці Крим і міста Севастополь із вимогою обміняти її сина – Нурі Примова. У ФСБ їй відповіли, що на її звернення надійде відповідь протягом місяця", – повідомили в організації.

Правозахисники зазначили, що мати Примова – інвалід другої групи. У неї немає однієї нирки, діагностовано серйозне захворювання печінки. Для неї такий крок є великим ризиком для життя і здоров'я, але переконати її відмовитися від цього рішення не вдалося.

"Я хочу врятувати свого сина, хочу, щоб його теж занесли до списків на обмін. Більше не можу чекати..." – заявила мати Примова.

У січні 2015 року Примова заарештували й обвинуватили в організації діяльності "Хізб ут-Тахрір". 7 вересня 2016 року його було засуджено до п'яти років колонії загального режиму.

"Хізб ут-Тахрір" – міжнародна ісламська політична організація, що закликає до об'єднання всіх мусульманських країн у халіфат, але відкидає терористичні методи боротьби. Росія визнала організацію терористичною у 2003 році, діяльність "Хізб ут-Тахрір" на території країни заборонено.

У межах українського законодавства "Хізб ут-Тахрір" є легальною організацією. У країнах Західної Європи та Північної Америки її також не заборонено, за винятком адміністративних обмежень на її діяльність у Німеччині.

Росія анексувала Крим і Севастополь після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.