Суд залишив під арештом фігурантів справи "Хізб ут-Тахрір"

Сьогодні Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону залишив під арештом фігурантів ялтинської справи "Хізб ут-Тахрір" до 28 лютого 2019 року. Про це розповів адвокат Сергій Локтєв у відеозверненні, оприлюдненому на сторінці організації "Кримська солідарність" у Facebook.

Наразі строк тримання під вартою підсудних становить два роки і дев'ять місяців, суд продовжив арешт фігурантів справи ще на три місяці.

"Ми вважаємо, що тут порушено конвенцію з прав людини. Тобто особи практично відбувають покарання. Тим самим суд узяв обвинувальний ухил, що засвідчила сьогоднішня ухвала суду", – зазначив адвокат.

У лютому – квітні 2016 року за підозрою у зв'язках із "Хізб ут-Тахрір" у Ялті було затримано Рефата Алімова, Еміра-Усеїна Куку, Мусліма Алієва, Арсена Джеппарова, Інверсія Бекірова і Вадима Сірука. 29 грудня 2017 року стало відомо, що Сірука, Куку, Бекірова і Джеппарова етапували із Сімферополя і знущалися з них у СІЗО Краснодара.

У жовтні 2017 року голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв заявляв, що загалом у справі "Хізб ут-Тахрір" в анексованому Криму затримали 23 мусульман.

"Хізб ут-Тахрір" – міжнародна ісламська політична організація, що закликає до об'єднання всіх мусульманських країн у халіфат, але відкидає терористичні методи боротьби. Росія визнала організацію терористичною 2003 року, діяльність "Хізб ут-Тахрір" на території країни заборонено.

У межах українського законодавства "Хізб ут-Тахрір" є легальною організацією. У країнах Західної Європи та Північної Америки її також не заборонено, за винятком адміністративних обмежень на її діяльність у Німеччині.

Росія анексувала Крим і Севастополь після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.