+1 Київ
Визнання Україною анексії Криму могло б стати "основою" для врегулювання спору про морські кордони, заявив в інтерв'ю "Россия сегодня", розшифрування якого опублікували на сайті міністерства закордонних справ Росії 22 жовтня, заступник глави МЗС РФ Андрій Руденко.
"Україна запропонувала ініціювати "примусові" переговори з Москвою щодо встановлення морського кордону, створити делімітаційну комісію. Чи готова Росія до діалогу про розмежування Азово-Керченської та Чорноморської акваторій? Чи є взагалі необхідність у делімітації морських кордонів саме зараз?" – запитав інтерв'юер.
Руденко відповів, що під "примусовими переговорами" Україна, імовірно, "має на увазі погоджувальну процедуру, передбачену ст. 298 Конвенції [ООН із морського права] 1982 року".
"Водночас умовою застосування вказаної процедури є відсутність невирішеного спору, який стосується суверенітету або інших прав на материкову чи острівну територію. Якщо посилання на цю процедуру означає готовність української влади визнати суверенітет Росії над Кримським півостровом, це, звичайно, могло б стати гарною основою для врегулювання питання про морське розмежування між нашими країнами. Питання статусу та режиму Азовського моря визначено Договором про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки 2003 року. Відповідно до ст. 1 зазначеного міжнародного договору, "Азовське море й Керченська протока історично є внутрішніми водами Російської Федерації та України". Ця сама стаття передбачає, що "Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди між сторонами". Відповідно, чинний двосторонній договір уже визначає, що розмежування цієї акваторії можливе тільки за згодою сторін. Отже, положення Конвенції ООН із морського права 1982 року в цьому випадку в принципі не застосовуються", – заявив Руденко.
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова. У зв'язку із цим у офіційної української влади немає контролю над тим, що відбувається в Керченській протоці.
У квітні 2018 року російські прикордонники почали зупиняти судна в Азовському морі. Загалом РФ затримала сотні іноземних суден, які прямували в українські порти. Крім того, Росія збільшила чисельність своїх надводних сил в Азовському морі.
Європейський парламент 25 жовтня 2018 року ухвалив резолюцію, у якій висловив стурбованість порушенням Росією міжнародного права в Азовському морі. У документі засуджено надмірну активність РФ із перевірки комерційних суден в акваторії Азова, як українських, так і третіх країн, зокрема тих, що йдуть під прапорами держав ЄС.
Тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв у лютому 2019 року, що розрив Договору з Росією про співробітництво у використанні Азовського моря й Керченської протоки від 2003 року не допоможе зупинити дії РФ. Водночас він додав, що договір буде розірвано "в осяжній перспективі".
У вересні 2019 року глава української державної установи "Держгідрографія" Олександр Щипцов закликав почати "примусові переговори" з Росією про встановлення морського кордону. Як повідомляють на сайті відомства, без встановлення морського кордону Україна не зможе повноцінно здійснювати свій суверенітет у межах моря, реалізовувати права в межах морської економічної зони і легально використовувати морські природні ресурси.
