Генасамблея ООН підтримала оновлену резолюцію проти мілітаризації Криму Росією

Генеральна Асамблея ООН на засіданні 7 грудня підтримала проєкт посиленої резолюції України про проблему мілітаризації Криму Росією. Результати голосування у своєму Twitter опублікував постійний представник України при ООН Сергій Кислиця.

Проти української резолюції проголосували 17 країн – Росія, Вірменія, Білорусь, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Іран, Киргизстан, Лаос, М'янма, Нікарагуа, Сербія, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве.

За ухвалення документа висловилося 63 країни, ще 62 – утрималися.

Militarization of Crimea YES:
NO:
pic.twitter.com/DRFzSE57uw

- Sergiy Kyslytsya (@SergiyKyslytsya) December 7, 2020

У коментарі "Голосу Америки" Кислиця зазначив, що Росія втрачає союзників, які традиційно голосують проти ухвалення резолюції. Порівняно з попередніми роками, вона втратила понад 10%.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба підкреслив, що ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яку здійснює Російська Федерація як держава-окупант, залишається в центрі уваги міжнародної спільноти, котра розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці та стабільності в регіоні.

У резолюції засуджують російську тимчасову окупацію Криму та зазначають, що така окупація становить загрозу міжнародній безпеці.

Також у ній підтверджують, що окупація є незаконною і порушує міжнародне право, а окуповані території має бути невідкладно повернуто під контроль України.

У документі наголошують, що Росія перемістила на територію Криму озброєння, здатне нести ядерні заряди. Резолюція вимагає від Росії негайно припинити таку діяльність.

Резолюція закликає міжнародну спільноту до консолідації зусиль із метою деокупацію Криму, зокрема в межах Кримської платформи.

У документі також наголошують, що, по-перше, російська окупація завдає шкоди архітектурі безпеки та контролю над озброєннями. По-друге, російська окупація порушує стабільність міжнародних режимів верифікації і контролю над озброєннями – Договору з відкритого неба, Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документа 2011 року про заходи довіри і безпеки. По-третє, встановлення Росією контролю над об'єктами для зберігання ядерної зброї у Криму може становити загрозу регіональній стабільності.

Резолюція також закликає Росію припинити мілітаризацію освіти у Криму – шкільну військову підготовку кримських дітей, метою якої проголошують їхню майбутню службу у збройних силах РФ.

Це вже третя така резолюція. Першу Генасамблея ООН ухвалила 17 грудня 2018 року. Тоді, окрім визнання порушення Росією міжнародного права внаслідок окупації та спроби анексії Криму, було внесено й параграфи з осудом незаконного будівництва Керченського мосту та перешкоджання свободі судноплавства, а також застосування Росією сили проти кораблів українських ВМС.

2019 року ухвалили оновлену версію резолюції – у ній з'явився заклик до РФ припинити спроби поширити свою юрисдикцію над ядерними об'єктами та матеріалами у Криму, а також використання освіти для дітей із метою їх спонукання до служби у збройних силах Росії.