Повернення Криму в Україну має стати провідною темою для українських медіа

Події

Початок роботи Кримської платформи – сигнал для журналістської спільноти України до активнішого висвітлення тем, пов'язаних із Кримом. Про це у Facebook 3 вересня написав голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Він повідомив, що секретаріат НСЖУ ухвалив про це відповідний документ.

"Питання деокупації Криму, ситуації на півострові та порушення прав українців на окупованій території мають стати пріоритетом не тільки для міжнародних партнерів України, а і для українських медіа", – зазначили у зверненні.

Ініціював ухвалення звернення і розроблення рекомендацій український журналіст, колишній політв'язень Кремля Микола Семена, якого обрали секретарем НСЖУ.

У спілці звернули увагу на те, що інтерес українських ЗМІ до життя на окупованому Росією півострові ослаб, зокрема через проблеми з отриманням інформації. Українські журналісти не можуть вільно працювати у Криму, а незалежних цивільних журналістів окупаційна влада переслідує.

"Наша мета і наш обов'язок – донести до української та міжнародної спільноти інформацію про порушення прав і свобод людини; про злочини окупаційної влади проти кримчан, проти української власності, економіки, гуманітарної та екологічної сфер Криму; про порушення норм міжнародного права; сприяти розвінчуванню фейків про згоду народу Криму на окупацію", – заявили в НСЖУ.

Контекст

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.
Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.