Глава підконтрольного Кремлю російського парламенту Криму Володимир Константинов сьогодні заявив, що російська влада готується подати щодо України позов за перекриття Північно-Кримського каналу. Про це повідомляє російське державне агентство ТАСС.
Збитки, завдані півострову "водною блокадою", збираються довести спочатку в російських судах, а потім будуть апелювати до міжнародних норм. Згодом у Криму планують оскаржити також "енергетичну" і "транспортну блокаду", оскільки, заявив Константинов, "це мільярди, які ми були змушені витратити і ще витратимо".
Він підкреслив, що такий судовий процес "передусім має моральне значення".
Константинов попросив комітети "держради Криму" підготувати інформацію про збитки від перекриття Північно-Кримського каналу для екології, сільського господарства та підприємств, а також для здоров'я жителів півострова.
Провладне кримське інформаційне агентство "Крыминформ" уточнило, що Константинов також доручив оцінити збитки кримського сільського господарства.
"У нас фактично повністю ліквідовано цілу галузь, яка займалася вирощуванням рису і постачала більше ніж 30% на всю Україну. Усі інші збитки, яких зазнали фермери у 2014-му, 2015-му, 2016 році, які пов'язані були з переорієнтуванням господарства; багато хто досі зазнає цих збитків", – стверджує Константинов.
У суму позову також буде зараховано 50 млрд руб. ($675,5 млн), які планує витратити Росія на розв'язання проблем водозабезпечення анексованого нею півострова.
Окремо Константинов згадав збитки від викиду шкідливих речовин із кислотонакопичувача заводу "Титанових інвестицій" в Армянську 2018 року. На його думку, ця екологічна катастрофа в Армянську стала можливою тільки через те, що "обсяг води (в кислотонакопичувачі) був недостатнім і подавання води перервали у штучний, бандитський спосіб".
За словами Константинова, серед відповідачів буде голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та колишній віцепрем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко.
"Зокрема, колишні наші псевдокримчани, які доклали багато особистих зусиль для того, щоб воду було перекрито. Відомі Сенченко, Чубаров та їхні спільники, які, не соромлячись, викладали свої звернення, закликаючи до завдання народу Криму якомога більшої шкоди", – заявив він.
Україна забезпечувала через Північно-Кримський канал до 85% потреб Криму у прісній воді. Після окупації Криму РФ навесні 2014 року Київ припинив подавати воду на півострів. У квітні 2017 року кримська влада запевняла, що їм удалося повністю подолати цю проблему, але, як повідомляли експерти виданню "Крим.Реалії", ця інформація не відповідає дійсності. За даними ЗМІ, у Криму поки не знайшли альтернативи постачанню дніпровської води, окрім масштабного викачування підземних вод.
У червні 2019 року експостпред президента України в АРК Борис Бабін заявив, що окупанти пропонували хабарі за відновлення водопостачання у Крим.
У вересні начальник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко говорив, що подавати воду з материкової України у Крим технічно неможливо.
Голова бюджетного комітету Верховної Ради, нардеп від "Слуги народу" Юрій Арістов повідомив журналістам програми "Схеми" ("Радіо Свобода"), яка вийшла в ефір 30 січня 2020 року, що українська влада розглядала ідею продавати воду в Крим. Представник президента України у Криму Антон Кориневич у відповідь заявив, що Україна не має наміру відновлювати подавання води до Криму до деокупації півострова.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль сказав, що постачання прісної води з материкової частини України в окупований Крим можливе тільки в разі гуманітарної катастрофи на півострові.
Наприкінці 2020 року Аксьонов заявив, що опріснення води стане можливим щонайменше за кілька років, але пізніше визнав, що "іншого шляху немає".