Співробітники ФСБ у Криму збирають особисті дані школярів із Керчі. Правозахисник пояснив, навіщо це потрібно

14 серпня 2021, 12:46

Этот материал также можно прочитать на русском

Співробітники ФСБ у Криму збирають особисті дані школярів із Керчі. Правозахисник пояснив, навіщо це потрібно

В ООН згадували про безкарність співробітників ФСБ у Криму
Фото: Центр Специального Назначения ФСБ России / Facebook

Російське "управління освіти" в Керчі збирає для спецслужб особисті дані учнів віком від 12 до 17 років. Копія вимоги опинилася в розпорядженні місцевого видання "Керчь.ФМ" 11 серпня.

Директори шкіл передали дані з іменами, прізвищами, по батькові, дати народження і номери мобільних телефонів учнів, ідеться в повідомленні.

"Відповідно до запиту "управління ФСБ Російської Федерації у Криму і місті Севастополі" необхідно 10 серпня 2021 року до 15.00 подати дані про дітей віком від 12 до 17 років, які навчаються в загальноосвітніх установах міста Керчі, згідно з формою, яку додано. Додатково повідомляємо, що повноваженнями органів ФСБ Росії передбачено одержання персональних даних без згоди суб'єкта", – ідеться в листі так званого керівника управління освіти Віктора Дахіна.

Коли батьки дізналися про цей збір інформації, вони обурилися, зазначило видання.

Аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов сказав Суспільному, що учні не зобов'язані надавати цю інформацію. Вони можуть дати недійсний номер або набір випадкових чисел, який схожий на номер телефону.

"Це порушення права на приватне, сімейне життя. Передача особистої інформації третім особам без згоди особи, яка цією інформацією володіє. Це необхідно для того, щоб можна було відстежувати переміщення цих людей, дзвінки цих людей. Наприклад, можна зібрати інформацію про те, хто безпосередньо брав участь у будь-якій акції, за номерами мобільних телефонів учасників. І в подальшому на підставі цього списку притягувати до відповідальності за чинним російським законодавством", – пояснив він.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.

Після анексії Криму, за даними правозахисників, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch.

Генеральний секретар ООН у проміжній доповіді в червні цього року про ситуацію з правами людини в окупованому Криму згадав про переслідування, тортури і безкарність органів російської окупаційної влади, зокрема ФСБ.