"У Вашингтоні на всіх зустрічах теж величезна підтримка Кримської платформи. Усе лише починається", – додав він.
Міністр не назвав країну, яка приєдналася до саміту. У липні він пояснював, що не розголошує списку країн, які погодилися брати участь, щоб "не полегшувати справу Службі зовнішньої розвідки РФ".
Україна не приховує, що запрошення відвідати саміт Кримської платформи прийняли, зокрема, президент Польщі Анджей Дуда, президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Науседа, голова Євроради Шарль Мішель і верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Сполучені Штати Америки представлятиме екскандидат у президенти і міністр транспорту Піт Буттіджич.
Контекст
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Україна і більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ.
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенню прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Передбачено, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської співпраці, у форматі експертної мережі.
Формат Кримської платформи став необхідний після того, як президент України Володимир Зеленський "кілька разів безрезультатно намагався поставити питання деокупації Криму на міжнародних майданчиках", зокрема під час саміту країн "Нормандської четвірки" 2019 року, говорив заступник глави Офісу президента Ігор Жовква.
Офіційно діяльність Кримської платформи буде розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня. На ньому планують ухвалити документ із назвою Кримська хартія, який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.
У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа".
-3 Київ
