Венедіктова назвала головні злочини російських окупантів у Криму

Події

Права людини в окупованому Росією Криму порушують "у всіх напрямах". Про це генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова заявила під час інавгураційного саміту Кримської платформи, який відбувся 23 серпня в Києві, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Генпрокурорка назвала серед злочинів екологічні та мілітаризацію.

"Але колонізація, зміна демографічного стану населення, стирання національної пам'яті, зміна національної ідентичності – я вважаю, що це найсерйозніша проблема і найсерйозніший злочин, із яким ми стикаємося", – сказала вона.

Венедіктова назвала методи, які використовує окупаційна влада, – вислання з півострова, заборона на в'їзд до Криму, кримінальне переслідування за участь в організації "Хізб ут-Тахрір", зокрема за надуманими підставами, незаконне переміщення ув'язнених на територію РФ.

Учасники Кримської платформи сьогодні засудили порушення прав людини в окупованому Росією Криму та мілітаризацію півострова.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу. Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.
20 липня 2021 року уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомляла, що Росія через політичні мотиви переслідує 93 кримських татар.
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав й урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня. На ньому ухвалили документ під назвою "Кримська хартія", який засуджує політику Росії щодо окупованого Криму.
19 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що участь у саміті підтвердили 44 країни й організації. На рівні президентів і глав урядів буде представлено 13 країн, також буде президент Євроради Шарль Мішель. Кулеба заявив, що, незалежно від рівня представництва, країни – учасники саміту стають засновниками Кримської платформи. 20 серпня участь у саміті підтвердила Ісландія, кількість учасників зросла до 45.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов 20 серпня повідомив, що через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від нього.
У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа".