Учасники Кримської платформи засудили порушення прав людини в окупованому Криму і його мілітаризацію Росією – декларація

Учасники Кримської платформи засудили порушення прав людини в окупованому Криму і його мілітаризацію Росією – декларація Декларацію ухвалили на саміті Кримської платформи 23 серпня
Фото: president.gov.ua
Учасники Кримської платформи засудили порушення прав людини в окупованому Росією Криму та мілітаризацію півострова. Про це йдеться в декларації, ухваленій на саміті Кримської платформи 23 серпня в Києві, документ опубліковано на сайті Міністерства закордонних справ України.

"Учасники Міжнародної Кримської платформи засуджують триваючі порушення і зловживання та системні неправомірні обмеження прав людини і основних свобод, яких зазнають мешканці Криму, такі як право на мирні зібрання, право на свободу поглядів та їх вільне вираження, релігії або переконань, право на свободу об'єднань, обмеження на можливість шукати, одержувати і поширювати інформацію, а також перешкоджання і залякування, яких зазнають у своїй діяльності журналісти, правозахисники та адвокати; триваючу мілітаризацію Криму, яка підриває безпеку і стабільність у всьому Чорноморському регіоні", – ідеться в декларації.

Також учасники Кримської платформи засудили перешкоджання свободі судноплавства, зокрема і через Керченську протоку. У документі підкреслюють, що це має негативні економічні наслідки для портів України в Азовському морі та міжнародних торгових потоків.

"[Учасники Кримської платформи засуджують] триваючу зміну демографічної структури на окупованому півострові шляхом переселення російських громадян до Криму", – зазначено в декларації.

Повний текст документа можна прочитати тут.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня. У ньому взяло участь 46 делегацій.

На ньому ухвалили Спільну декларацію Кримської платформи яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.

У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа".

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов 20 серпня повідомив, що через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати