"По-перше, була підготовка. І "Київтеплоенерго" до такого сценарію готувалося. Інструктували відповідальних по будинках, робили тренування, що робити. І коли нам знищили найбільші джерела тепла, вони швидко злили воду там, де його точно не буде. І почали підключати інші джерела, бо в Києві є 180 окремих котелень, розкиданих по місту. Одночасно відновлюючи те, що пошкоджено. Навіть відключали гарячу воду, знижували температуру теплоносія, щоб підключити якомога більше будинків до тих джерел, які працюють. Щоб у людей було хоча б не -5 °C, а +10 °C. І найголовніше – система опалення вціліла в цій ситуації. Чесно, я певен, що жодна країна Європи нічого такого зробити була б не здатна", – сказав Харченко.
Він зазначив, що міська влада Києва заздалегідь установила резервні генератори й забезпечила додаткову генерацію енергії.
"Якщо насправді, Київ зробив більше, ніж уся країна разом. Отак чесно, моя особиста оцінка. Себто кількість закупленого газопоршневого обладнання і встановленого. 56 МВт вони встановили. І якби не ці 56 МВт, і якби не резервні генератори, яких Київ мав більше, ніж будь-хто, ситуація була б кратно гіршою. Київ б'ють найбільше, це об'єктивно. У Києві сконцентрована найбільша кількість ударів. А самі ТЕЦ, на жаль, захистити фізично нереально", – заявив експерт.
На його думку, Київ підготовлений до різних сценаріїв і здатен відновлювати теплопостачання.
"Чи можливо таке, що Київ повністю залишиться без опалення? Ні, я не бачу такого сценарію, у принципі. Щонайменше 60–70% Києва завжди будуть мати опалення, навіть після найгірших атак. Так, можливо, будуть елементи, коли в окремих районах будуть знову зливати воду, потім знов набирати. Це можливі операції", – наголосив директор Центру досліджень енергетики.