Що сталося
Увечері 26 вересня в місті Калинівка Вінницької області почалася пожежа на складах Збройних сил. Інформація про детонацію боєприпасів надійшла у поліцію о 21.50.
"Радіо Свобода" повідомило, що пожежа почалася на 48-му арсеналі військової частини А1119, у місті відключено електрику.
Нацгвардія разом із поліцією почала евакуацію людей із Калинівки, а також із сіл Сальник і Павлівка. Уранці 27 вересня в ОДА повідомили, що евакуйовано жителів шести населених пунктів. У ДСНС уточнили, що, крім міста Калинівки, евакуйовано п'ять навколишніх сіл, а додатково з двох – Іванова і Лісової Лисіївки – вивезли тих мешканців, які самі заявили про бажання виїхати. За даними головного редактора видання "Цензор.НЕТ" Юрія Бутусова, влада скерувала на місце катастрофи приблизно 100 автобусів. Вінницька облдержадміністрація повідомила, що організовано три евакуаційні пункти, і закликала залишатися вдома мешканців обласного центру та інших міст і сіл, розташованих далеко від центру НП.
Очевидці опублікували відео, зняте з Вінниці, від якої до Калинівки – 30 кілометрів.
У селах Дорожне, Медвідка і Лаврівка призупинили подавання газу, на транзит і постачання газу Вінниці пожежа не вплинула. "Украерорух" закрив повітряний простір у радіусі 50 км, вінницький аеропорт не працюватиме до 2.59 28 вересня, заборона не поширюється лише на польоти державних повітряних суден, задіяних у ліквідації пожежі на арсеналі, а також наданні медичної допомоги. Рух зупинено на залізничному перегоні Сосонка – Калинівка, "Укрзалізниця" змінила маршрути спочатку для 14 поїздів, пізніше їх кількість зросла до 47. Також перекрито автодорогу М-21 Вінниця – Житомир – Могилів-Подільський.
"Під Калинівкою снаряд влучив у дорогу. Один зі шляхів перекритий. На виїздах із міста затори по 7–8 кілометрів. Деякі машини позакипали серед траси. На заправках величезні черги. Не пускають людей із Вінниці. Більшість тих, хто виїжджає з міста, їде у напрямку міста Козятин. Багато охочих їхати на Київ, – розповів у ніч на 27 вересня виданню Gazeta.ua очевидець подій на ім′я Олександр. – Просять від'їхати в інший бік на 20–30 км. Куди саме – незрозуміло. Тих, у кого є машини, просять забирати сусідів і жінок із дітьми".
Станом на 12.00 27 вересня евакуювали понад 30 тис. осіб, радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк заявив, що вивезли 75% населення. Жителів розміщують у школах Вінниці, через це уроки в чотирьох школах тимчасово скасували.
Магазини в районі НП не працюють. "Але у нас у будинку культури розміщено пункт харчування, із ранку до вечора, і волонтери, і ми, керівники, завозимо туди продукти харчування. Там нас десь семеро осіб, представників адміністрації, роблять бутерброди, чай, каву", – заявив голова місцевої райради Василь Поліщук і додав, що люди, які не захотіли евакуюватися, ховаються у підвалах та інших укриттях.
У середу вранці вибухи ще тривали.
Інтенсивність розривів знизилася, і сапери почали розчищати склади й навколишню місцевість. До середини дня кількість вибухів знизилася до двох–трьох на хвилину порівняно з 60-ма вибухами на хвилину на початку пожежі.
Для гасіння було залучено 2 486 тис. осіб і 345 одиниць техніки, зокрема два літаки Ан-32П, один Ан-30, Eurocopter EC-145, сім протипожежних танків, шість бронетранспортерів, дві інженерні машини розгородження, три пожежні поїзди.
О 15.30 27 вересня позаштатний радник президента України Юрій Бірюков повідомив, що літаки зробили перші вдалі заходження на охоплений вогнем склад.
"Працюють літаки МНС, скидають воду. Перші заходження вдалі, відсікають від вогнища ті відкриті майданчики, які цілі", – підкреслив він.
Наслідки
За словами медичного працівника із селища Стрижавка Вінницького району, до місцевого оперативного штабу доправили жінку з переломом стегна та жінку з черепно-мозковою травмою. Інформацію про двох постраждалих, без подробиць про них, підтвердив голова Вінницької обласної державної адміністрації Валерій Коровій, а також прес-служба ДСНС.
Активісти створили у соцмережі Facebook групу із двома формами – для тих, хто потребує допомоги, і тих, хто може її надати.
Вінницьке управління Держслужби з надзвичайних ситуацій повідомило, що на арсеналі в Калинівці зберігали приблизно 83 тис. тонни боєприпасів. Імовірна зона ураження під час розльоту боєприпасів з арсеналу – 5 км, заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який прибув уночі до Вінниці.
У Генштабі зазначили, що вогнем охоплено приблизно 10% території складів, у половині охоплених вогнем сховищ боєприпасів немає, а коли територію арсеналу оглянули за допомогою безпілотника, то з'ясували, що 70% території арсеналу від пожежі не постраждало. Детонують боєприпаси тільки на відкритих майданчиках, повідомив Юрій Бірюков.
"Склад у Калинівці має загальну площу понад 1000 га і забитий боєприпасами різних типів. Сховище відкрите, норми завантаження складу перевищено в кілька разів", – написав журналіст Юрій Бутусов. У прес-службі Міністерства оборони України це спростували. "Інформація про перевантаження складів не відповідає дійсності", – заявили у відомстві.
Бірюков зазначив, що склади було заповнено на 57%: "Хто й навіщо вкидав інфо про перевантаження складу – риторичне запитання. Підземні сховища й укриття цілі. Частина відкритих майданчиків ціла".
Вибуховою хвилею вибило вікна у приміщенні Калинівської райдержадміністрації, де зібрався надзвичайний штаб із питань ліквідації наслідків вибухів на арсеналі Міністерства оборони. Про це повідомив із місця подій кореспондент вінницького видання "Вежа". Усі учасники штабу разом із деякими місцевими жителями екстрено евакуйувалися до укриттів. Видання також повідомило, що неподалік від РДА вибухнула автозаправка.
Уряд виділить із резервного фонду 100 млн грн на ліквідацію наслідків пожежі, "а потім будемо дивитися на реальні потреби людей, щоб ніхто не залишився наодинці з цією бідою", заявив Гройсман.
Версії причин
Прем'єр-міністр уважає, що пожежа почалася через "зовнішню причину".
"На нас напав ворог, збройні сили РФ і бойовики, і вони робитимуть усе, щоб створити нам такі виклики, які стануть для нас руйнівними. Я хочу зазначити, що, по-перше, ми не панікери. По-друге, ми здатні в будь-якій ситуації ухвалювати тверезі та правильні рішення. І, по-третє, Україна – велика країна, і нікому не дано права шкодити їй", – заявив Володимир Гройсман на засіданні уряду 27 вересня.
Пожежа і вибухи на арсеналі Збройних сил України в Калинівці Вінницької області – це російська диверсія, до якої причетний президент РФ Володимир Путін, написав радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк у Facebook.
"Переконаний, що це ворожа російська диверсія, здійснена за прямим наказом Путіна. Особисто для мене, з огляду на сьогоднішню пожежу на 48-му військовому арсеналі в Калинівці, це очевидно. Звичайно, буде створено державну слідчу комісію, проведено детальний аналіз і ретельне слідство, а вже після цього зроблено остаточні висновки й установлено причину. Але день (26 вересня – день народження президента України) і місце (Вінницька область), у котрому сталася ця НП, особисто мені підказують, що такі співпадіння навряд чи бувають", – зазначив він.
Журналіст Юрій Бутусов назвав інцидент атакою.
"Атаковано найбільший склад боєприпасів Збройних сил України в Калинівці, за 20 км від Вінниці, – написав він у Facebook. – Ворог продовжує завдавати ударів по військовій інфраструктурі України. Ця катастрофа позбавляє нас величезних запасів боєприпасів. Розосередити боєприпаси не вдалося, незважаючи на неодноразові напади противника і знищення наших стратегічних запасів".
Бутусов нагадав, що 26 вересня СБУ разом із Міністерствами внутрішніх справ і оборони почала антитерористичні навчання у Вінницькій області. Насправді це була контрдиверсійна операція, замаскована під навчання, "щоб уникнути чуток і паніки", стверджує він. Служба безпеки України мала інформацію про підготовлювану диверсію у Вінницькій області, однак не змогла встановити об'єкту, який мав стати метою диверсантів, заявив журналіст.
Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська повідомила, що навчання не пов'язані з НП у Калинівці. У СБУ також підкреслили, що їх було заплановано ще наприкінці минулого року
Диверсію могли здійснити з допомогою безпілотного літального апарату, заявив Юрій Бірюков: "Боєць одного з постів устиг доповісти про дивний звук. За кілька секунд почалися вибухи на відкритому майданчику. Периметр надійно охороняли, тож так – схоже на безпілотник. І так, СБУ намагалася перехопити".
За його словами, Служба безпеки України намагалася припинити ймовірну диверсію. "Говорять неофіційно, що когось навіть затримали напередодні. Але хтось прорвався", – додав позаштатний радник президента.
Про цю ж версію пише з посиланням на свої джерела співробітник Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення ЗСУ, у минулому офіцер 72-ї бригади ЗСУ Сергій Місюра.
"Найголовніше, що це точно диверсія. У зв'язку з цим через наші розвіддані ще із 25-го числа у Вінницькій області під виглядом антитерористичних навчань були проведені обшуки і переслідування диверсійних груп. Так, це справа не однієї людини. І два дні проходили пошуки та ведення цих груп. Основна маса, їхні цілі були визначені – і були затримані. Основна маса, але не всі. Тому одна група і змогла доправити на безпілотнику вибуховий пристрій", – написав він.
Місюра також зазначив, що постові доповіли про звук у небі, після чого почалися вибухи снарядів, які були розміщені на вулиці. "Це підтверджено – працював безпілотник, і це терористичний акт", – підкреслив він.
"Немає жодних сумнівів – це диверсія. Думаю, акт пов'язаний із цілим комплексом політико-дипломатичних і військових заходів, які проводить РФ із метою шантажу України і схилення її до ухвалення рішень, вигідних Кремлю. Не виключено, що у найближчій перспективі РФ планує масштабні заходи на фронті, щоб дотиснути Україну", – заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" ветеран зовнішньої розвідки генерал-лейтенант Василь Богдан.
Військова прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом диверсії, слідство розглядає чотири основні версії події. Генеральна прокуратура України не повідомила, що це за версії.