+5 Київ
"Суд визнав російського окупанта невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення "у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення".
"Судовий репортер" писав, що йдеться про військовослужбовця Євгенія Мурзінцева, який перебув у Київській області з 24 лютого до 31 березня 2022 року у складі військової частини №6720 Росгвардії.
За версією обвинувачення, Мурзінцев проник до будинку в селі Блиставиця Бучанського району Київської області, який через окупацію покинула господиня, і викрав низку речей: шліфувальну машинку, шурупокрут, електроточило, електропилку, жорсткий диск, процесор, відеокамеру з комп'ютера і одяг (куртки, светри, штани, взуття тощо).
Після деокупації в середині квітня жінка повернулася додому й побачила, що ворота і вхідні двері будинку вибито, усередині безлад, а у дворі – окоп, сліди від вогнища й пакунки російських сухпайків. Вона зрозуміла, що в будинку проживали військові, й помітила зникнення речей.
Свідок, який давав покази на суді, розповів, що залишався в селі під час окупації. У його будинку росіяни також вибили двері та провели обшук, забрали гроші й харчі. Він також бачив, що окупанти заходили до будинку сусідки.
"Після звільнення села Блиставиці він знайшов на городі табличку від російського БТР, на якій було вказано номер військової частини і прізвище особи, відповідальної за БТР", – ідеться в тексті вироку.
Після деокупації Київської області в мережі оприлюднили відео, як російські військові надсилали посилки через поштове відділення в Мозирі. Було оприлюднено імена військовослужбовців і відомості про кількість і вагу посилок.
Установлено, що Мурзінцев надіслав до Рубцовська Алтайського краю РФ, звідки він родом, посилку вагою 24 кг.
Трафік мобільного зв'язку свідчить, що номер Мурзінцева 24 лютого 2022 року фіксувала базова станція в селі Копачі Іванківського району Київської області, а 24–25 березня 2022-го – у місті Прип'ять.
Суд підтвердив, що зібрані докази свідчать про перебування Мурзінцева у складі окупаційних військ на території країни, зокрема в Бучанському районі Київської області. Суддя визнав, що після відступу до Білорусі чоловік надіслав посилку на адресу свого місця проживання у РФ. Також він не ставить під сумнів свідчення потерпілої, що в її будинку перебували військові РФ і в цей час було викрадено майно.
Водночас правосуддя вважає, що сторона обвинувачення не надала достатніх, належних і допустимих доказів, що викрадення майна з будинку потерпілої вчинив саме Мурзінцев.
Пресслужба Офісу генпрокурора України 6 листопада відреагувала на вирок, заявивши, що оскаржить його.
Там наголосили, що прокуратура наполягала в судових дебатах на визнанні військовослужбовця збройних сил РФ винним у порушенні законів і звичаїв війни та призначенні йому 10 років позбавлення волі, однак 30 жовтня Бородянський районний суд ухвалив обвинуваченому виправдувальний вирок.
"Ми не погоджуємося із цим рішенням, адже вважаємо, що зібрані докази однозначно вказують на вчинення обвинуваченим воєнного злочину. Держава має обов'язок забезпечити невідворотність відповідальності за злочини проти України, і ми використаємо всі передбачені законом механізми для відновлення справедливості", – зазначив старший групи прокурорів у справі, прокурор відділу ОГП Дмитро Синюк.
Правозахисні організації, які понад три роки поспіль збирають факти злочинів проти мирного населення під час окупації, кажуть, що цей вирок – перший виправдувальний серед усіх тих, які ухвалили в судах і стосувалися не лише мародерства й пограбування, а й інших злочинів російської армії проти цивільних, пише "ВВС News Україна".
Зера Козлиєва, юридична директорка громадської організації Truth Hounds, яка документує й розслідує міжнародні злочини й порушення прав людини, каже, що наявність чи відсутність достатніх доказів "є одним із найбільших викликів під час розслідування воєнних та інших міжнародних злочинів, вчинених на окупованих територіях". За її словами, правоохоронні органи України не мають до них доступу під час й одразу після вчинення, а спроби цивільних зафіксувати такі порушення можуть загрожувати їхнім життю та здоров'ю, особливо це стосується встановлення особи обвинуваченого.
Цю думку поділяє керівниця департаменту правосуддя ГО "Медіаініціатива за права людини" Анна Рассамахіна. За її словами, суддя, імовірно, теж не мав сумнівів, що все це було скоєно, але "він має виносити вирок, ґрунтуючись на достатніх доказах". Вона зазначила, що він вимушений ухвалювати виправдувальний вирок, якщо немає чітких підтверджень, хто саме вчинив пограбування.
На сьогодні загалом по Україні Офіс генпрокурора України зареєстрував понад 190 тис. воєнних злочинів і злочинів агресії. Суди України ухвалили приблизно 140 вироків, і всі вони були обвинувальними, крім описаного, зазначає ЗМІ.
