+4 Київ
Стан дамби оцінюють як критичний, а в разі прориву є загроза затоплення артезіанських свердловин, які забезпечують питною водою майже 100 тис. жителів Ізмаїла й навколишніх сіл.
За словами Абашева, руйнування берегової частини дамби зафіксували ще 2021 року, втім, ділянка постійно зазнає впливу течії Дунаю, яка через звивисте річище й турбулентний рух води спричиняє подальше розмивання конструкції навіть за низького рівня води.
Попередні заходи укріплення, зокрема геосинтетичні бетонні конструкції й габіонні матраци за технологією Bontec, не витримали впливу течії й були зруйновані, розповів посадовець.
За його словами, процес руйнування відбувається знизу дамби – під водою й на значній глибині. Ситуацію ускладнюють коливання рівня води, які призводять до подальшого пошкодження земляної частини споруди.
Динаміка руйнування зростає: якщо 2025 року розмивання становило приблизно 5 м, то станом на березень 2026 року – уже майже 8 м. Водночас товщина дамби скоротилася до 3 м, що є критично малим показником.
У разі прориву під загрозою опиняться артезіанські свердловини, які забезпечують водою Ізмаїл, а також села Броска й Матроска. Окрім того, можливе затоплення приблизно 5 тис. га сільськогосподарських земель Саф'янівської громади.
"Ізмаїльська й Саф'янівська громади зробили захист артезіанських свердловин. Деякі технічні заходи, які ми могли, ми спільно виконали ще у 2023–2024 роках. І зараз також, відповідно до поточної ситуації, це робиться. Але щоб запобігти аварії й не допустити надзвичайної ситуації, захисну дамбу потрібно капітально ремонтувати", – сказав Абашев.
Обласна комісія з техногенно-екологічної безпеки й надзвичайних ситуацій надала ситуації статусу державного значення. Це дасть змогу залучити кошти з резервного фонду для проведення відновлювальних робіт.
