Дарницький суд постановив надати Крисіну держохорону 

Дарницький районний суд Києва, де розглядають справу про тортури на Майдані, постановив надати обвинуваченому Юрію Крисіну державну охорону, повідомляє кореспондент інтернет-видання "ГОРДОН".

Згідно з рішенням суду, охорону Крисіна, а також його житла і майна має забезпечити Головне управління Національної поліції у Київській області.

Перевести розгляд справи в закритий режим і забезпечити участь обвинуваченого у нійза допомогою відеозв'язку суд відмовився.

Адвокати заявляли, що існує загроза життю Крисіна. Вони нагадали, що 26 лютого на нього вилили зеленку в дитячому відділенні Інституту серця в Києві, а 4 березня паркан його будинку "облили томатним соком".

Сторона обвинувачення й адвокати потерпілих розцінили це клопотання як спробу затягнути судовий процес. Вони сказали, що життю Крисіна нічого не загрожує і зазначили, що він не звертався в правоохоронні органи із заявами про погрози.

Перша спроба провести підготовче засідання була 5 березня 2018 року. Крисін і його захисники прийшли на засідання, але заявили, що не встигли ознайомитися зі справою. Поряд із Дарницьким судом у цей час зібралося кілька десятків активістів із вимогою справедливого вироку Крисіну.

15 березня підготовче засідання в цій справі не відбулося через неявку Крисіна. Дарницький суд зобов'язав доправити його на засідання 26 березня у примусовому порядку, але обвинувачений прийшов самостійно.

Справа, яку розглядає Дарницький суд, містить три епізоди. Перший – про тортури на Майдані, де обвинуваченими є Крисін і його підлеглий Сергій Чемес, а потерпілим – відеооператор Владислав Іваненко.

21 січня 2014 року Іваненка викрали на станції метро "Петрівка" (зараз "Почайна") в Києві після зіткнення між тітушками й Автомайданом. Відеооператора, який був випадковим перехожим, вивезли в наметовий табір тітушок біля метро "Бориспільська" і катували. Коли з'ясували, що Іваненко до Автомайдану стосунку не має, його відпустили.

Крисіну в цьому епізоді інкримінують пособництво у викраденні і тортурах Іваненка, адже він надав для цього свою групу тітушок і обіцяв їм винагороду. Чемесу інкримінують те саме, тому що він охороняв потерпілого і координував по телефону свої дії із Крисіним, який, за даними слідства, з 10-го до 22 січня 2014 року відпочивав на Мальдівах.

Як пише видання "Тексти", другий епізод стосується нападу тітушок на барикади активістів на вулиці Прорізна в Києві 18 лютого 2014-го з використанням саморобних вибухових пристроїв. У цьому епізоді Чемесу і Крисіну інкримінують хуліганство та незаконне перешкоджання проведенню мітингу.

Третій епізод стосується вбивства журналіста В'ячеслава Веремія в ніч на 19 лютого 2014 року в центрі Києва. У цьому епізоді обвинуваченим є тільки Чемес. Саме він, згідно з даними слідства, збив із ніг Веремія і тримав його, поки інші тітушки на чолі із Крисіним били журналіста. У цьому епізоді потерпілими визнано мати вбитого Катерину Веремій і його вдову Світлану Кирилаш. Зараз Чемеса тримають під вартою, він співпрацює зі слідством.

Дії Крисіна під час групового нападу на Веремія розглядав Шевченківський суд і засудив його до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Це означає, що якщо найближчими двома роками Крисін не зробить правопорушень, залишиться на волі, а його судимість можна буде вважати погашеною.

Занадто м'який вирок Крисіну викликав обурення в українському суспільстві. 25 грудня 2017 року на Майдані Незалежності в Києві пройшла акція з вимогою справедливого вироку Крисіну.

28 грудня Генпрокуратура подала апеляцію на умовний строк Крисіну.

На перше засідання в апеляційному суді, яке проходило 1 березня, Крисін не з'явився, пославшись на хворобу, у підсумку суд задовольнив клопотання прокурора забезпечити примусову явку Крисіна.

У коментарі "ГОРДОН" прокурор Олексій Донський, який представляє в суді сторону обвинувачення, сказав, що у Крисіна є покровителі у владі, які допомагають йому уникнути покарання.