Росіяни пошкодили 21 пам'ятку культурної спадщини ЮНЕСКО в Одесі під час минулої атаки. Фото photo icon

Росіяни пошкодили 21 пам'ятку культурної спадщини ЮНЕСКО в Одесі під час минулої атаки. Фото Пошкоджені будівлі розташовані в межах об'єкта всесвітньої спадщини під загрозою "Історичний центр Одеси" і його буферної зони
Фото: mcsc.gov.ua

Ракети і безпілотники Shahed, якими країна-агресор РФ 14 листопада атакувала Одесу, поцілили в пам’ятки культурної спадщини в місті, які перебувають під захистом ЮНЕСКО. Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Росіяни вдарили по Одесі двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 і 29-ма ударними БПЛА типу Shahed, унаслідок чого пошкодили житлові будинки, навчальні заклади, приміщення СТО, церкву, торговельні об’єкти, магістральний трубопровід теплопостачання, приватні гаражі і транспортні засоби.

Фото: mcsc.gov.ua Фото: mcsc.gov.ua

Загалом пошкоджень завдали 21 пам’ятці культурної спадщини, які розташовані в межах об’єкта всесвітньої спадщини під загрозою "Історичний центр Одеси" і його буферної зони:

  • будівля технологічного інституту, в якому під час оборони міста Одеси розміщувався загін моряків-розвідників Одеського оборонного району (1936–1938 роки, архітектор Мінкус А.Б.);
  • будівля Рішельєвського ліцею (Новоросійського університету) (1852–1857 роки, архітектор Шашин О.С.);
  • житловий будинок Заріфі (1840-ві, 1851 рік, архітектор Черкунов Н.Н., Моранді Ф.Й.); 
  • житловий будинок і флігель Ковалевського, в якому жив Веріго Б.Ф. – фізик, професор (1846 рік, кінець XIX ст., архітектор Даллаква К.Й., Шашин О.С.);
  • житловий будинок Машевського, в якому народився Коптюх А.І. (1850–1860 роки, архітектор Гонсіоровський Ф.В.);
  • прибутковий будинок Толстого (1880 рік, архітектор Гонсіоровський Ф.В.);
  • прибутковий будинок Латрі (перша половина XIX ст.);
  • прибутковий будинок (кінець XIX ст.), в якому жив Малишевський В.М. – польський композитор, диригент і педагог;
  • прибутковий будинок Міхельсона (1890 рік, архітектор Влодек Л.Л.);
  • прибутковий будинок (1901 рік, архітектор Токарєв П.Д.);
  • будівля гуртожитку (початок ХХ ст., архітектор Чернігов Л.М.) (правоворотня споруда);
  • житловий будинок Вургафта, у якому жив Ямпольський С.М. – економіст, засновник факультету радіоелектроніки Одеського політехнічного інституту (1845 рік, архітектор Козлов І.С.);
  • житловий будинок, у якому жили: Ланге М.М. – психолог; Бурксер Є.С. – хімік-неорганік і геохімік; Бобинін М.М. – математик (1845 рік, архітектор Козлов І.С.);
  • будівля фізико-хімічного інституту Новоросійського університету (1897–1899 роки, архітектор Толвінський М.К.);
  • житловий будинок Інбера (готель "Савой") (1870-ті роки, архітектор Влодек Л.Л.);
  • житловий будинок Ринк-Вагнера (1881 рік, архітектор Вейтко А.К.); 
  • прибутковий будинок Весле (1881 рік, архітектор Мазиров Д.Є.);
  • прибутковий будинок Леонарді (1913 рік, архітектор Прохаска В.І.);
  • адміністративна будівля (у складі комплексу "Млин Вейнштейна") (1888–1890 роки);
  • будівля училища Вейнштейна (у складі комплексу "Млин Вейнштейна") (1896 рік);
  • пам’ятка історії місцевого значення: будинок Дур’яна (готель "Вікторія" з паровою пекарнею).
Фото: mcsc.gov.ua Фото: mcsc.gov.ua

У МКСК додали, що прокурори спільно з іншими правоохоронцями документують наслідки збройної агресії РФ, щоб жоден злочин не залишився без покарання.

Фото: mcsc.gov.ua Фото: mcsc.gov.ua
Контекст

Про необхідність занесення Одеси до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО мер міста Геннадій Труханов заявляв навесні 2022 року після чергового обстрілу з боку російських окупантів, унаслідок якого пошкоджень зазнав Воронцовський палац.

Україна подала номінаційне досьє "Історичний центр міста-порту Одеси" на розгляд ЮНЕСКО в жовтні того самого року. 25 січня історичний центр Одеси занесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка перебуває під загрозою.

Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях Читати