+15 Київ
Не можна було вводити ринок електроенергії без ліквідації перехресного субсидування за цінами для промисловості й населення, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" експертка з питань енергетики Ольга Кошарна.
"У нас обсяги споживання електроенергії почали падати ще наприкінці 2019 року. Цьогоріч тенденція продовжилася, і коли на все ще наклався карантин, коли і середні, і малі підприємства припинили працювати, загалом відбулося падіння споживання на 10%. Це велика цифра", – сказала експертка.
За її словами, криза в галузі була передбачуваною.
"Не можна було вводити ринок електроенергії з 1 липня 2019 року без ліквідації перехресного субсидування за цінами для промисловості та населення. У законі чітко зазначено: ліквідація перехресного субсидування. Цієї вимоги не виконано. Хто відповідальний? Нацкомісія регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. У перехідних положеннях закону записано: розрахуватися з боргами. А відбувалося нарощування боргів перед енергогенерувальнми компаніями. І в нас склалася катастрофічна ситуація", – зазначила Кошарна.
Вона вважає, що причиною ситуації стала неузгодженість дій відомств, відповідальних за підготовку до відкриття ринку енергетичних послуг.
"Треба було створити в Кабміні координаційний центр і всім разом готуватися до енергоринку. Замість цього держкомпанії на енергоринку розійшлися по різних міністерствах і кожен готувався до ринку так, як вважав за потрібне. У підсумку всі виявилися не готовими до ринку. "Укренерго", наприклад, не зробило нормального програмного забезпечення для комерційного обліку, не ввели ринку додаткових послуг. Сьогодні держкомпанія "Укргідроенерго" зазнає збитків, оскільки за командою диспетчерів "Укренерго" вони мають удень заповнювати сховища для ГАЕС за шаленою ціною 1,5 грн, а не за нічною, як це завжди було. Так не можна. Енергетика – базова галузь економіки. А в нас рішення ухвалюють без економічних прорахунків. І я вважаю все, що відбувається сьогодні, розвалом державного управління", – підкреслила співрозмовниця.
На її думку, тарифи на електроенергію треба переглядати, але напередодні місцевих виборів цього не наважаться зробити.
"Тарифи і ціна – різні речі. Тарифи для населення встановлює нацкомісія. А ціну визначають на ринку. І ось ціна електроенергії для промисловості на добу наперед зросла на 46%. Це зростання буде закладено у вартість товарів та послуг. Усе зрештою оплатить населення. У перспективі точно ціни зростуть на товари та послуги. Мене вражає рішення комісії не підвищувати тарифи. Та це треба було робити ще із 2017 року. Але в нас же вибори! Єдиний вихід зараз – вирівняти ціни для населення і промисловості, довести їх до ринкового рівня. Але знову-таки, ніхто напередодні місцевих виборів цього не зробить. Нема державного мислення. Залишилася тільки орієнтація на електоральні симпатії. Але я хочу нагадати, що підвищення ціни закладено в законі, і це потрібно було зробити ще до 1 липня 2019 року", – резюмувала Кошарна.
8 травня виконувачка обов'язків міністра енергетики Ольга Буславець закликала правоохоронні органи розслідувати доведення енергетичної галузі України до банкрутства. За її словами, галузь переживає найскладнішу кризу протягом 20 років. На ринку накопичилися багатомільярдні борги: НЕК "Укренерго" заборгувала ДП "Гарантований покупець" 13 млрд грн, "Гарантований покупець" "Енергоатому" – 5 млрд грн. 12 млрд грн не отримали виробники з ВДЕ. Споживачі заборгували 5 млрд грн НЕК "Укренерго". 700 млн грн – це борги перед "Укргідроенерго". ТЕС дістали 3 млрд грн збитків.
28 квітня Міністерство енергетики та захисту довкілля України затвердило новий прогнозний енергетичний баланс України на 2020 рік, який передбачає загальне зменшення споживання на 9,5% – до 138 млрд кВт-год. Документ опубліковано на сайті Міненерго.
Видання LB.ua пояснювало, що новий енергобаланс має розв'язати проблеми в окремих галузях енергетики. В атомній енергетиці – це регулярна зміна навантажень на блоки АЕС через падіння попиту, проведення ремонтних робіт, а також оздоровлення фінансового стану НАЕК "Енергоатом". У вугільній енергетиці – вимушене тимчасове зупинення роботи шахт і приблизно 40 тис. шахтарів, а також рекордна кількість вугілля на складах, яка сформувалася через збільшення імпорту вугілля та появи імпорту електроенергії, зменшення споживання. У гідроенергетиці – суттєве зменшення генерації (до 40%) через недостатньо високий рівень води в річках у зв'язку із браком опадів взимку та навесні.
Надалі міністерство планує запровадити ще низку заходів: реформувати систему PSO, щоб НАЕК "Енергоатом" міг одержувати ринкову вартість за свою електроенергію.
7 травня в Державному бюро розслідувань повідомили, що розпочато досудове розслідування за фактом імовірних неправомірних дій посадовців Міністерства енергетики та захисту довкілля України, пов'язаних зі зниженням потужності енергоблоків атомних електростанцій.
