-2 Київ
План щодо надходжень до держбюджету від приватизації цього року не буде виконано: було передбачено одержати приблизно 22 млрд, а на сьогодні сума від продажу державної власності становить приблизно 0,2% від плану – 50 млн грн, пише видання "Фокус" 14 вересня у статті "Справа труба. Фонд держмайна знову зриває план приватизації найбільших держактивів".
10 травня уряд затвердив список великих підприємств для приватизації у 2018 році. До нього, зокрема, входять "Центренерго", п'ять обленерго, Одеський припортовий завод, "Турбоатом", Запорізький титано-магнієвий комбінат, Об'єднана гірничо-хімічна компанія, "Сумихімпром" та інші підприємства. Жодне з них поки не вдалося продати, зауважує видання.
"Лише після Революції гідності змінилося троє керівників фонду: Дмитро Парфененко, Ігор Білоус і Віталій Трубаров, який очолює структуру сьогодні. Усі вони заявляли про підготовку об'єктів до приватизації, залучення радниками консалтингових компаній зі світовим ім'ям і обіцяли провести прозорі аукціони протягом найближчих кількох місяців. Однак безрезультатно", – підкреслює автор статті Марія Бабенко.
Великі підприємства навряд чи буде продано до завершення виборів президента і парламенту, зазначив у коментарі виданню керівний партнер Suprema Lex Віктор Мороз.
Головна причина провалу планів із приватизації – у браку політичної волі, зазначили опитані "Фокусом" експерти.
"Продаж кожного з активів – складне завдання. Ми усвідомлюємо, що можемо зіткнутися із саботажем на шляху підготовки підприємств до приватизації з боку різних груп впливу, для яких ці активи є джерелами доходу", – зазначив генеральний директор Concorde Capital Ігор Мазепа. Ця компанія стала інвестиційним радником Фонду держмайна під час підготовки до приватизації заводу з виробництва інсулінів "Індар", "Президент-Готелю" і вугільної компанії "Краснолиманська".
Нинішнє керівництво фонду сприймає приватизацію "по-старому" і носить папери з кабінету в кабінет, заявив керівний партнер ЮФ Agreca Андрій Підгайний і додав, що настав час кардинально реформувати ФДМ.
"І загалом опитані експерти оцінюють фігуру нинішнього керівника ФДМ Віталія Трубарова, найімовірніше, як випадкову, технічну і таку, що має обмежені можливості впливу на ситуацію. Таке трактування компетентності керівництва ФДМ підтверджують і цифри. Припустімо, продати індустріальні гіганти фонд не міг через саботаж "верхів". Але приватизувати низку дрібніших, політично "нейтральних" об'єктів було реально. Однак цього не сталося", – пише "Фокус".
Рахункова палата у своєму звіті зазначила, що ФДМ у 2017 році готував до продажу дев'ять держпідприємств, шість із них ("Київпассервіс", Криворізька та Сєвєродонецька ТЕЦ, "Устьдунайводшлях", "Укрекоресурси" і "Чорноморське морське пароплавство") у цьому списку ще із 2016-го, але жодного не продали, наголошують у статті.
"Багато запитань до керівництва фонду у Рахункової палати виникло і щодо якості управління держактивами. Як випливає зі звіту, у 2017-му фонд забезпечив участь представників держави в проведенні зборів акціонерів 66 господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка. Однак станом на початок 2018-го в управлінні фонду було 213 компаній із часткою державного капіталу від 25%. Тобто щодо 2/3 активів фонд не впорався з функцією контролю над управлінням. А фінансові плани ФДМ затвердив лише для 74% підприємств, які перебувають у його віданні", – зазначає автор.
Видання робить висновок, що зараз держава неспроможна ефективно розпоряджатися своєю власністю і чергова зміна керівництва Фонду держмайна України "без кардинальної зміни підходу до принципів управління держактивами з боку Верховної Ради і Кабміну цю проблему навряд чи вирішить".
У квітні 2017 року прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що уряд має намір продати 3,5 тис. державних підприємств. У проекті держбюджету на минулий рік доходи від приватизації було заплановано на рівні 17,1 млрд грн, але його недовиконали на 13,725 млрд грн, повідомили в Кабміні.
7 березня 2018 року в Україні набув чинності новий закон про приватизацію. Документ передбачає розподіл об'єктів роздержавлення на дві групи – об'єкти великої та малої приватизації. Перші підлягають продажу на аукціоні, умови якого встановлює Кабінет Міністрів.
