0 Київ
Україні необхідно запровадити квотування імпорту мінеральних добрив за підсумками спеціальних розслідувань, проведених Мінекономрозвитку (МЕРТ), щоб установити ефективний контроль за виконанням санкцій Ради національної безпеки і оборони, а також ембарго Кабміну щодо країни-агресора, пише Hubs із посиланням на позицію профільних бізнес-об'єднань.
Як повідомляє видання, ураховуючи аналіз митної статистики, потреба в таких діях виникла у зв'язку зі значним зростанням імпорту до України російських мінеральних добрив, зокрема через інші держави – методом заміни країни-постачальника.
"Наприкінці червня український уряд опублікував постанову №535 "Про внесення змін до переліку товарів походженням із Російської Федерації, заборонених до ввезення на митну територію України"... У список із 77 санкційних товарних позицій і підгруп потрапили і всі види добрив, що постачають із Росії (раніше ембарго вводили тільки на частину з них)... Але є сумніви в тому, наскільки навіть пряма заборона на імпорт добрив виявиться ефективною", – пише автор статті Сергій Тимченко.
Він зазначає, що росіянам вдається вигравати цінові перегони в українського хімпрому завдяки нижчій собівартості продукції, оскільки для них дешевше коштує сировина – природний газ, а окремі санкції РНБО і антидемпінгові мита не мали ефекту. Наприклад, російські виробники почали обходити антидемпінгові мита методом "підміни митного коду". За оцінкою директорки Черкаського державного науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості Тамари Ковені, у такий спосіб росіянам вдалося заощадити понад 7 млрд грн на сплату антидемпінгового мита до українського бюджету.
Цілковиту заборону на постачання всіх добрив також можна обійти, змінюючи країну-постачальника. Як пише видання, російські виробники протягом останніх років або увійшли до складу акціонерів підприємств інших країн (Польща, Грузія), або різко наростили експорт добрив до інших країн (Туреччина, Литва, Болгарія), чого раніше не робили. Водночас із цих країн значно зріс імпорт цієї продукції до України: Литва із 2015 року наростила постачання добрив у 22,5 раза. Разом із тим обсяг постачання російських добрив до Литви "дивним чином збігається з обсягом постачання литовських добрив до України, зазначає журналіст. За його даними, в Україні імпортом цих різко збільшених обсягів добрив зайнялася ціла група компаній "Белор Україна", "ТД Поліхім", "Страбіс-Агро", "Хімпром ЛТД" та низка інших.
"Повірити в цілу низку збігів дуже складно. Найімовірніше, ми маємо справу зі своп-операціями, давальницькими схемами постачання й іншими варіантами перерозподілу продуктів. Зрозуміло, що в цій ситуації навіть цілковите ембарго на російські добрива не дасть жодного ефекту... росіяни диктуватимуть ціну на нашому ринку", – сказав у коментарі Hubs генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.
Санкції проти литовських, польських чи турецьких компаній ніхто запроваджувати не буде, припускає автор статті. За словами Іллічова, для української хімічної промисловості вихід є лише один: потрібно використовувати наявні в держави важелі захисту ринку, намагаючись не зачіпати інтересів аграріїв, а також економічних партнерів України. Таким методом, на його думку, може бути квотування імпорту за підсумками спеціальних розслідувань МЕРТ.
"Це світова практика, такі кроки дозволять встановити реальний контроль над дотриманням санкцій, сумлінно розподілять ринок між місцевими та іноземними виробниками й не дозволять допустити його монополізації Росією. Інші варіанти – це реформа газового ринку з допуском переробників газу до його видобутку або зі спеціальною ціною для них. Але цей шлях навряд чи може бути дуже швидким", – резюмував автор.
