Законопроєкт про азартні ігри суперечить міжнародним стандартам лотерейного бізнесу – експерт

Законопроєкт про азартні ігри суперечить міжнародним стандартам лотерейного бізнесу – експерт Ігор Галицький: На відміну від азартних ігор, лотереї не викликають залежності
Фото: 112.ua

Головна проблема законопроєкту полягає в тому, що лотереї занесено в перелік азартних ігор нарівні з казино, букмекерською діяльністю і покером, вважає кандидат юридичних наук, експерт із лотерейної галузі Ігор Галицький.

Запропонована Кабміном редакція законопроєкту "Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор" суперечить загальновизнаним діловій практиці та міжнародним стандартам лотерейного бізнесу, написав у статті для УНІАН кандидат юридичних наук, експерт із лотерейної галузі Ігор Галицький.

"Прийняття такого законопроєкту призведе не до розвитку лотерейного бізнесу, а навпаки – до припинення випуску діючих класичних числових лотерей і безконтрольного поширення гральних закладів по всій країні", – вважає експерт.

За словами Галицького, головною проблемою законопроєкту є те, що лотереї занесено в перелік азартних ігор нарівні з казино, букмекерською діяльністю і покером.

"Механізм проведення державних лотерей суттєво відрізняється від механізму проведення азартних ігор. Лотереї та азартні ігри використовують різні юридичні та технічні категорії. Найголовніше, на відміну від азартних ігор, лотереї не викликають залежності", – зазначив він.

Експерт посилається на рішення Європейської асоціації державних лотерей, згідно з яким місія лотереї – скеровувати бажання населення грати в азартні ігри в регульований і безпечний спосіб. У зв'язку з цим ігри з високим ризиком виникнення залежності потрібно регулювати суворіше, ніж ігри з низьким ризиком.

Галицький також звертає увагу на ч. 2 ст. 54 законопроєкту, згідно з якою діяльність у сфері випуску і проведення лотерей в Україні має здійснювати одночасно один оператор. Він зауважує, що в більшості країн працює по кілька операторів. Це підтримує конкурентний баланс, покращує якість лотерейного продукту й одночасно стримує безконтрольне поширення ігор. У Греції, Данії, Італії, Нідерландах, Словенії, Швеції, Ізраїлі, Китаї та Азербайджані на ринках працює по двоє операторів лотерей, у Канаді – п'ять, у Німеччині – 17, у США – до 47.

На думку Галицького, регулювання лотерейної діяльності вимагає принципово іншого підходу, ніж той, що уряд пропонує зараз.

"Більш ефективним способом регулювання ринку лотерей в Україні буде розробка і прийняття окремого спеціального закону", – резюмував він.

У серпні президент України Володимир Зеленський заявив про плани легалізувати в Україні азартні ігри – дозволити відкриття казино в п'ятизіркових готелях. 2 вересня він доручив Верховній Раді до 1 грудня 2019 року ухвалити законопроєкт про легалізацію в країні грального бізнесу.

Урядовий законопроєкт №2285 про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор було зареєстровано у Верховній Раді 17 жовтня. Міністр фінансів України Оксана Маркарова сказала, що доходи від легалізації грального бізнесу може бути закладено в бюджет на 2020 рік і, за прогнозами, вони становитимуть від 5 до 9 млрд грн на рік.

Колишня уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська вважає, що дозвіл розміщувати гральні автомати не стане стимулом для відкриття п'ятизіркових готелів в Україні, оскільки найвигідніший вид грального бізнесу – ігрові автомати – законопроєкт дозволяє розміщувати й у готелі із трьома зірками.

Законопроєкт про регулювання грального бізнесу передбачає відкриття 800 букмекерських пунктів, і цей ліміт буде вичерпано, щойно легалізуються букмекерські пункти, які вже діють, заявив економічний експерт Борис Кушнірук.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати