Втрати російських окупантів
1 315 070

ОСОБОВИЙ СКЛАД

11 866

ТАНКИ

435

ЛІТАКИ

350

ГЕЛІКОПТЕРИ

Аналітика ринку онлайн-кредитів в Україні. Ключові показники й тенденції – огляд Банкрейт Реклама

Аналітика ринку онлайн-кредитів в Україні. Ключові показники й тенденції – огляд Банкрейт
Фото: depositphotos.com

За 2025 рік українці оформили 8,6 млн мікрокредитів на загальну суму 56,76 млрд грн. Середня позика – 6600 грн. Заборгованість перед небанківськими кредиторами досягла 27,65 млрд грн, збільшившись на 7,7 млрд за 12 місяців. Ці п'ять чисел формують каркас ринку, який щодня обслуговує десятки тисяч позичальників, але рідко описується через призму аналітики – без рекламних інтонацій і без алармізму.

Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!

Читати

Статистику ринку підтверджують реєстрові дані Національного банку України й відкриті аналітичні панелі. Кількість активних фінансових компаній, обсяги видач, структура заборгованості – усе це фіксується регулятором і доступне для перевірки. Але сирі дані без контексту мало що дають позичальнику, який хоче зрозуміти, наскільки дорогим є середній кредит і як змінюється ринок із року в рік.

Аналітика ринку онлайн-кредитів в Україні. Ключові показники й тенденції – огляд Банкрейт фото 1 Зображення: bankrate.com.ua

Систематизувати ці дані допомагають аналітичні платформи. Банкрейт – незалежна аналітична платформа українського фінансового ринку, що відстежує тарифні зміни кредитних компаній у режимі реального часу. Сервіс обробляє дані з офіційних джерел і трансформує їх у порівняльні таблиці з повним розкриттям вартості. Аналітики Банкрейт провели комплексне дослідження вартості онлайн-кредитів, що охопило 106 продуктів від 38 компаній із ліцензіями НБУ. Цей огляд систематизує ключові метрики ринку й показує, які тенденції стоять за числами.

Обсяги ринку і структура заборгованості

56,76 млрд грн видач за рік – цифра, яка потребує масштабу для розуміння. Це приблизно 1,3% від ВВП країни. Мільйони дорослих українців в Україні протягом року принаймні раз зверталася до мікрокредитної компанії. Мікрокредитування перестало бути продуктом для окремих категорій населення – воно стало масовою фінансовою послугою з проникненням, порівнянним із мобільним банкінгом п'ять років тому.

8,6 млн виданих кредитів – це не 8,6 млн унікальних позичальників. Частина клієнтів оформлює кілька позик протягом року: погасив одну – взяв наступну через місяць-два. За оцінками ринку, кількість унікальних позичальників становить приблизно 3–4 млн осіб, що означає в середньому два-три звернення на клієнта за рік. Така частота свідчить про сформовану звичку: мікрокредит використовується не як крайній захід, а як рутинний фінансовий інструмент для покриття касових розривів між надходженнями доходу.

Заборгованість 27,65 млрд грн – число, яке без контексту виглядає тривожно. Але якщо розглянути його відносно обсягу видач, пропорція залишається стабільною: відношення заборгованості до річних видач становить 0,49. Рік тому – 0,47. Зміна мінімальна і вкладається у природне коливання ринку, де обсяги зростають швидше, ніж заборгованість. Зростання на 7,7 млрд грн за рік відображає збільшення клієнтської бази, а не погіршення платіжної дисципліни.

Структура заборгованості неоднорідна. Приблизно 60–65% – діючі кредити, за якими платежі надходять за графіком. 20–25% – прострочена заборгованість строком до 90 днів, частина якої погашується після нагадувань або реструктуризації. І 10–15% – глибока прострочка (понад 90 днів), яка з високою ймовірністю перейде до колекторських компаній або стане предметом судового стягнення.

Аналітика ринку онлайн-кредитів в Україні. Ключові показники й тенденції – огляд Банкрейт фото 2 Зображення: bankrate.com.ua

Вартість кредиту: ставки, комісії й регуляторний ліміт

Найскладніша частина аналітики – вартість. Рекламна ставка "від 0,01% на день" говорить позичальнику мало. Реальна річна процентна ставка (РРПС) для медіанного продукту на ринку становить 3832%. Цифра шокує, але відображає математику приведення короткострокових ставок до річного еквіваленту, а не фактичне навантаження на бюджет. Кредит 5000 грн на 30 днів під 1% обходиться у 1500 грн переплати – сума помірна для разової потреби, але в річному перерахунку генерує тисячі відсотків.

Ключовий фактор, що ускладнює порівняння, – комісії. 58,5% продуктів на ринку передбачають одноразову комісію за видачу, середній розмір якої становить 25,3% від суми позики. Для кредиту 5000 грн середня комісія – 1265 грн, що перевищує місячну переплату за більшістю процентних ставок. Два кредити з однаковою денною ставкою можуть відрізнятися за повною вартістю вдвічі – виключно через комісійну складову. Позичальник, який обирає за рекламною ставкою, фактично порівнює лише частину ціни.

Комісія не обмежена законом. Кредитор, який знизив ставку з 2% до 1%, може встановити комісію 15–30% від суми й отримати порівнянний дохід. Із погляду позичальника підсумкова сума до повернення не змінюється – змінюється лише структура платежу між відсотковою й комісійною частинами. Фактично ліміт ставки зменшив вартість одних продуктів і перерозподілив вартість інших – із процентної складової в комісійну.

Цифровізація: канали, швидкість і обмеження

Технологічна зрілість ринку – один із найяскравіших показників. 100% продуктів передбачають видачу на банківську картку. Готівкове отримання через відділення або платіжні термінали пропонують значно менше компаній – такий варіант доступний для 12,3% продуктів і використовується переважно позичальниками старшого віку й мешканцями невеликих міст.

Час обробки заявки – від п'яти до 20 хвилин, середній – близько 10 хвилин. Для повторних клієнтів із верифікованим профілем процес скорочується до 3–5 хвилин. Увесь цикл – від подання заявки до зарахування грошей – відбувається онлайн без паперових документів і візитів до офісу. Верифікація через BankID замість фото документів, автоматизований скоринг без людського етапу, миттєвий переказ через систему міжбанківських платежів – ланцюжок повністю цифровий.

Україна серед європейських ринків

Ліміт 1% на день – крок до європейських стандартів, але дистанція залишається значною. У Латвії денна ставка обмежена на рівні 0,07%, у Литві – 0,04%. Різниця з Україною – в 14 і 25 разів відповідно. Ці країни пройшли через аналогічний цикл: спочатку вільний ринок із високими ставками, потім регуляторне обмеження і скорочення кількості гравців при збереженні доступності послуги для населення.

Принципова відмінність – у підході до комісій. Литва, Латвія й Польща обмежують повну вартість кредиту за формулою, що включає всі платежі: ставку, комісію, страховку. Український закон обмежив тільки денну ставку, залишивши комісії за межами регулювання. Саме тому 58,5% продуктів на українському ринку стягують комісію – закон дозволяє, і кредитори використовують цю можливість для компенсації втраченого доходу від зниження ставок.

Наступний етап реформи, який обговорюється в експертному середовищі, – обмеження загальної вартості кредиту. Якби Україна запровадила ліміт переплати на рівні 100% від тіла (як Литва), це зачепило б 12–15% поточних продуктів. Решта ринку вже працює в цих межах – для них зміна буде формальною. За оцінками, запровадження такого ліміту скоротить кількість учасників ринку, але не зменшить доступність кредитів для сумлінних позичальників.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Матеріали за темою
Легка версія для блекаутів