Проблеми з фінансуванням пенсій і допомоги, а також в інших гуманітарних сферах можуть розпочатися вже на початку 2024 року, вважає нардепка.
"Без допомоги США вже в січні в нас можуть виникнути певні складнощі з видатками в соціальній і гуманітарній сферах", – заявила голова бюджетного комітету ВР.
Вона зазначила, що в умовах відсутності макрофінансової допомоги Вашингтона уряду доведеться скорочувати видатки держбюджету. За такого сценарію Міністерству фінансів доведеться залучати більше коштів від розміщення державних облігацій внутрішньої позики, сказала Підласа.
Контекст
20 жовтня президент США Джо Байден подав запит у Конгрес щодо додаткового фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), який зазнав 7 жовтня атаки бойовиків терористичної організації ХАМАС, а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Спікер Палати представників Майк Джонсон 30 жовтня презентував законопроєкт, який передбачає окреме виділення $14,3 млрд для Ізраїлю. Його 2 листопада підтримала Палата представників, проте 7 листопада демократи в Сенаті заблокували допомогу Ізраїлю окремо від України.
15 листопада Палата представників ухвалила тимчасовий законопроєкт, щоб уникнути шатдауну. Цього самого дня документ без фінансування України й Ізраїлю схвалив Сенат США, а 16 листопада підписав Байден.
У Пентагоні 16 листопада закликали Конгрес США якнайшвидше ухвалити законопроєкт про додаткову фінансову допомогу Україні й Ізраїлю. Директорка з бюджету президента США Байдена Шаланда Янг попередила, що у США повністю закінчаться ресурси для надання допомоги Україні до кінця календарного року, повідомило 4 грудня Bloomberg. Янг попередила конгресменів, що бездіяльність "поставить на коліна" Україну на полі бою й уже досягнуті нею успіхи опиняться під загрозою.
Байден 7 грудня назвав "політичним шантажем" відмову республіканців у Сенаті США підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".
-1 Київ
