"Ні ЄБРР, ні будь-які інші серйозні міжнародні інститути вже під "зеленотарифні" енергетичні проєкти в Україні не дають кредитів у принципі. Корпоративні юристи великих міжнародних інвесторів розуміють, що їм насправді в арбітражах це введення акцизу – це ще один додатковий аргумент на тему того, що уряд порушує свої зобов'язання", – сказав Зінченко.
Він нагадав, що підписаний торік меморандум між Кабміном та іноземними інвесторами в галузь ПДЕ передбачав незмінність умов ведення бізнесу, зокрема й податкових умов.
"Це буде дуже сильним аргументом у наступних арбітражах проти України. Деякі арбітражі вже готуються почати восени", – зазначив експерт.
Він підкреслив, що представники Міністерства юстиції розуміють перспективи таких розглядів і будуть "показово боротися" проти інвесторів, але поступово здадуть позиції, оскільки підстав для виграшу в таких справах у держави немає.
"На сьогодні ті, хто розповідає, що, мовляв, це дасть змогу розв'язати проблему з боргами перед інвесторами у ПДЕ, насправді лукавлять і маніпулюють. Тому що акциз збирають у бюджет, а потім загорнути його назад у ринок електроенергії – це дуже складно", – пояснив Андрій Зінченко.
Контекст
2 червня Кабінет Міністрів подав проєкт закону №5600, який, зокрема, передбачає введення акцизного податку на електроенергію, вироблену з поновних джерел енергії. Парламентський податковий комітет рекомендував розглянути проєкт закону в сесійній залі.
У Європейському банку реконструкції та розвитку вважають, що плани Кабінету Міністрів України ввести акцизний податок на "зелену" електроенергію несприятливо позначаться на розвитку поновних джерел енергії в Україні.
Водночас нинішні затримання з оплатою виробникам електроенергії з поновних джерел енергії вже загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, зазначено в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.
Міжнародна торговельна палата звернулася до влади України з вимогою виплатити борги за "зелену" енергію.
"Укррудпром" проаналізував судовий реєстр і з'ясував, що станом на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП "Гарантований покупець", було вже понад 50, загальна сума збитку за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.
За інформацією "Главкому", позов проти України подала зокрема компанія Modus Energy, яка перебуває у власності громадян Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП "Гарантований покупець" змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, яка передбачає скорочення доходів.
Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу "зеленої" енергії, який укладено до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей договору до Енергетичної хартії, зобов'язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов'язати сплатити всі судові витрати.
0 Київ
