ГОРДОН
 
 

Для досягнення планових показників податкова служба України використовує режим тиску на бізнес – експерт

Цей матеріал можна прочитати і російською мовою
Україна й далі втрачатиме довіру міжнародних інвесторів, якщо не виправить ситуацію, вважає кандидат юридичних наук Андрій Гмирін
Україна й далі втрачатиме довіру міжнародних інвесторів, якщо не виправить ситуацію, вважає кандидат юридичних наук Андрій Гмирін
Фото: depositphotos.com

Посадовці ДПС звітують про перевиконання плану надходжень до державної скарбниці в I кварталі 2021 року, але експертне середовище радить проаналізувати всі чинники, пише у своєму блозі на сайті LIGA.net кандидат юридичних наук Андрій Гмирін, аналізуючи нещодавній звіт Мінфіну.

Учений повідомляє, що у травні Міністерство фінансів України відзвітувало про перевиконання на 6,9% плану з надходжень до державного бюджету за результатами I кварталу. Левову частку (84,51%) цих коштів становили податки – результат роботи Державної податкової служби. Головною статтею виконання плану доходів є податок на прибуток, ПДФО та збільшення ринкової вартості – усього 20,63% від загальної суми платежів.

Гмирін звертає увагу на назву статті ("Збільшення ринкової вартості") і висуває гіпотезу, що держава планує підвищити обсяги таких надходжень, використовуючи механізм "трансфертного ціноутворення". З його допомогою державні органи на власний розсуд можуть збільшувати об'єкт оподаткування, спираючись на його "ринкову вартість". Експерт радить підприємцям звернути особливу увагу на цю обставину і узгодити взаємини з контрагентами з ринковими, як це бачить держава відповідно до ст. 39 Податкового кодексу.

У звіті Мінфіну частка надходжень від податку на додану вартість з імпортних товарів становила 29,51%, а частка ПДВ із вітчизняних товарів (з урахуванням бюджетного відшкодування) – 14,26%.

"Ця ситуація добре ілюструє реальний стан зі сплатою ПДВ, коли податок на додану вартість із вітчизняних товарів після проходження всіх схем із мінімізації, "скруток" і сумнівного відшкодування виявився більш ніж удвічі меншим за ПДВ, що справляється на митниці", – зазначає експерт.

Гмирін пише, що на прикладі відшкодування ПДВ податкова служба, здавалося б, почала відходити від практики завищення показників сплати податків, але це враження він вважає помилковим. За його словами, у своїй роботі з наповнення бюджету ДПС традиційно використовує напрацьований роками метод фіскального тиску. Одним із виявів такого підходу Гмирін називає податкові перевірки, відновлені 2021 року.

До інших важелів тиску, за словами автора, належать надумані вимоги ДПС до бізнесу платити податки авансом і ручне управління процесом реєстрації податкових накладних. Формально цю роботу повністю автоматизовано, проте на практиці службовці ДПС під надуманими приводами на кшталт наявності якоїсь "податкової інформації" намагаються позбавити бізнес права на отримання податкових кредитів, стверджує автор блогу.

Учений посилається на дані офіційної статистики. Зокрема, він пише, що станом на кінець I кварталу 2021 року бізнес виплатив:

  • податковий аванс – 23,6 млрд грн податку на прибуток (це на 6,37 млрд грн більше від торішніх показників);
  • акциз – 6,37 млрд грн (на 417,3 млн грн більше, ніж торік);
  • ПДФО – 4,6 млрд грн (на 334,6 млн грн більше від торішніх показників);
  • ПДВ – 3,66 млрд грн (на 659,7 млн грн більше від торішніх показників).

Гмирін називає це внутрішніми запозиченнями держави. Від звичайної позики їх відрізняє те, що в майбутньому вони призведуть до зменшення дохідної частини бюджету, а не до збільшення видаткової, пояснює він. Але в підсумковому сальдо різниці немає, а викривлення реальних показників може призвести до розбалансування бюджету, тоді як сама Україна й далі втрачатиме довіру міжнародних інвесторів.

"Хтось із читачів мого блогу дорікне: мовляв, критикуєш – пропонуй рішення! Що ж, залюбки це роблю кожного разу, коли є привід. Уже протягом чотирьох років я на науковому рівні вивчаю податкову систему України і спільно з колегами розробив детальну програму податкових трансформацій "Від нестабільності до гармонії". Однак мушу визнати: державним мужам вона малоцікава. Замість діалогу з науковцями-практиками, із підприємцями урядовці вдаються до якихось реформаторських експромтів, косметичних заходів, які не мають нічого спільного зі справжніми реформами. Але ми продовжуємо стукати у двері високих кабінетів, бо живемо в одній країні, доля якої нам не байдужа", – робить висновок Андрій Гмирін.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

КОМЕНТАРІ:

 
Заборонені нецензурна лексика, образи, розпалювання міжнаціональної та релігійної ворожнечі і заклики до насильства.
 
Залишилось символів: 1000
МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
 

Натисніть «Подобається», щоб читати
Gordonua.com в Facebook

Я вже читаю Gordonua в Facebook

 
 
 
 
 

Публікації

 
усі публікації