У матеріалі йдеться про конкурси, які оголосили в різних регіонах світу, зокрема в Україні: реконструкція центральної площі в Чернівцях, центр у музеї пам'яті "Бабин Яр", проєкт муніципального житла для системи реабілітаційних центрів у Львові.
Кравченко назвала архітектурні конкурси "прогресивною практикою, яка дозволяє замовнику обрати найкращі інженерні й архітектурні рішення, відпрацювати контекст, врахувати думку громади, мінімізувати ризики і зекономити кошти".
Девелоперка підкреслила, що схема "замовити проєкт – отримати зауваження від громади – переробляти проєкт" дорожча і триваліша, а "якісно підготовлені умови і проведений конкурс полегшують залучення інвесторів".
"Проєктування без конкурсу – це як рух автомобіля без навігатора. У принципі, можливо за допомогою досвіду й інтуїції приїхати в потрібну точку, але якщо хочеш бути впевненим у своєму шляху – потрібна навігація. І саме якісна організація конкурсу з урахуванням усіх сенсів і деталей є цією навігацією", – пояснила вона.
Кравченко також наголосила, що українські архітектори "вже завойовують світову славу", перемагають на престижних конкурсах, стають членами видатних команд.
"Нам необхідно забезпечити гідні умови, аби в українців була можливість відбудовувати й Україну. Є сформований запит суспільства, є ініціатива, є професіонали. Ми не можемо допустити, щоб це відбувалося "як зазвичай". Ми повинні заохочувати креативність, підтримувати новаторські підходи і створювати платформи, необхідні для реалізації амбітних проєктів. Тільки так ми зможемо побудувати майбутнє, за яке наразі всі боремося", – вважає вона.