-1 Київ
Він переконаний, що на такі перспективи вказує проєкт державного бюджету на 2022 рік, який презентував 21 вересня міністр фінансів України Сергій Марченко. Сам Марченко назвав головний фінансовий документ країни "реалістичним і збалансованим", але Гмирін вважає головними особливостями документа номінальне зростання ВВП, збільшення облікової ставки Національного банку і акцент на внутрішні запозичення.
Зокрема, пише експерт, презентований проєкт передбачає зростання реального ВВП на рівні 3,8%, інфляцію – на 7,2%, рівень безробіття – на 8,5%. Долар буде коштувати, згідно з прогнозом, 28,6–28,7 грн, середньомісячна зарплата становитиме 15 258 грн. Доходи держбюджету-2022 передбачено в обсязі 1277,7 млрд грн (+161,7 млрд грн до 2021 року), видатки зростуть на 103,1 млрд грн – до 1465,7 млрд грн, а дефіцит держбюджету становитиме 188 млрд грн.
Гмирін зазначає, що документ не є остаточним – його ще мають вивчити у профільних комітетах Верховної Ради. Однак аналіз попередньої редакції дає змогу оцінити прогнозування та очікування уряду щодо динаміки економіки в короткостроковій перспективі, вважає вчений.
Юрист звертає увагу на те, що Кабмін у своїх розрахунках вирішив спиратися на власний консенсус-прогноз зростання ВВП поточного року (навесні Мінекономіки прогнозувало 4,1% зростання), а не на оптимістичніші очікування низки міжнародних організацій. Примітно, пише автор, що свої попередні прогнози уряд не переглядав ні після падіння ВВП у I кварталі на 2,2%, ні після зростання цього показника на 5,4% у II кварталі.
Він передбачає, що Кабмін розраховує на зростання ВВП у межах 4–4,5% протягом III кварталу і 3,0–4,0% – у IV кварталі. Досить значний "люфт" (1%) у IV кварталі Гмирін пояснює високою ймовірністю введення сезонного локдауну. На показниках ВВП позначаться і карантинні обмеження, які введуть у себе торгові партнери України, оскільки це призведе до стрімкого зниження попиту на українську продукцію.
Проєктом держбюджету на 2022 рік передбачено зростання ВВП на 3,8%.
"Здавалося б, зменшення цього показника на 0,3% у порівнянні з 2021 роком не є критичним", – зазначає експерт. І все ж він радить не забувати, що базою для економічних прогнозів Кабміну є кризові (починаючи з 2014-го) роки. "Тож ні про яке відновлення економіки до докризового рівня протягом наступного 2022 року в документі не йдеться", – указано у статті юриста.
На думку аналітика, варта уваги тенденція зростання номінального ВВП – із 4808,5 млрд грн 2021 року до 5368,7 млрд грн на рік 2022-го. Головною причиною цього Андрій Гмирін називає високий рівень інфляції. Наприклад, у серпні зростання споживчих цін сягнуло 10,2%, а рівень базової інфляції становить 7,2%. А до кінця 2021 року середньомісячна інфляція може зрости до 10%, про що 3 вересня заявив глава Мінфіну Сергій Марченко під час свого виступу на VII українському фінансовому форумі групи ICU.
"Очевидно, що уряд втрачає контроль за цим ключовим макропоказником, адже впродовж поточного року Національний банк уже вчетверте підвищує облікову ставку: 5 березня – із 6 до 6,5%, 16 квітня – до 7, 5%, 23 липня – до 8%, а з 10 вересня – до 8,5%", – пише Гмирін.
До кінця року цей показник може сягнути і 9,5%, вважає він. За словами експерта, ця тенденція позначиться і на ситуації з кредитуванням бізнесу і населення. Слід очікувати, щонайменше, зростання процентних ставок за кредитами – це відбуватиметься відповідно до підвищення облікової ставки, зазначає юрист. Крім того, стане значно складніше отримати споживчий кредит.
Вирішення проблеми він бачить у продовженні та розширенні державної програми "Доступні кредити 5–7–9%", що збільшить державні видатки, однак буде дієвим інструментом для стимулювання попиту.
Зачіпаючи питання зовнішньоекономічних операцій, про які теж ідеться у проєкті держбюджету, аналітик зазначає, що Кабмін хоче зберегти тенденцію перевищення імпорту над експортом. Наступного року показник негативного торгового сальдо може становити $8 595,0 млн, водночас у документі передбачено і підвищення рівня міжнародних резервів України до $31,6 млрд, що є максимальним значенням за останні дев'ять років.
Саме тому, вважає Гмирін, можна прогнозувати більш-менш стабільний курс долара на рівні 28,7 (+/-1), що також закладено у проєкті держбюджету. Це має створити передумови до укладання довгострокових міжнародних контрактів. У 2022 році Кабмін розраховує скоротити дефіцит держбюджету з очікуваних 2021 року 5,5% ВВП до 3,5%. За словами автора, у наповненні державної скарбниці уряд дедалі більше робить ставку на внутрішні запозичення на противагу зовнішнім. Цей баланс має становити 77% проти 23%.
Гмирін зазначає, що вже неодноразово писав про великий інвестиційний потенціал, який містить тіньовий сектор України. Його легалізація, зокрема і шляхом викупу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), могла б не тільки допомогти бізнесу, а й суттєво поліпшити ситуацію з дефіцитом бюджету, підкреслює експерт. Він додає, що хоча у проєкті бюджету про це і не вказано, але запозичувати кошти Кабмін, імовірно, розраховує саме через випуск ОВДП.
"Очевидно, що ні уряд із парламентом, ні експерти не покладають марних сподівань на представлений до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2022 рік. Жити доведеться за тими можливостями, які ми маємо. А от про шанси, які наша країна втрачає щороку, зволікаючи з реформами, можна говорити окремо. Докладніше я виклав своє бачення цих трансформацій у програмі податкових змін "Від нестабільності до гармонії", – резюмує Гмирін і зазначає, що до 1 жовтня народні депутати мають напрацювати свої пропозиції до проєкту держбюджету-2022 і подати їх на розгляд профільного комітету.
