Київська школа економіки розробила ознаки псевдо-ФОП і запропонувала податківцям використовувати їх на практиці 

Київська школа економіки (KSE) у дослідженні Павла Яворського "Інструменти попередження зловживання спрощеною системою оподаткування в Україні: міжнародний досвід та рекомендації"презентувала основні інструменти ухилення від податків через схему з використанням фізичних осіб – підприємців. Презентація дослідження відбулася 7 жовтня в режимі Zoom-конференції, яку транслювали у Facebook.

Одна з поширених схем зловживання, за даними експертів, – штучне дроблення суб'єкта господарської діяльності. Згідно з дослідженням, ФОП можуть вважати одним суб'єктом із погляду сплати податків, якщо:

• вони існують під дахом однієї структури і використовують спільні ресурси (офіс, сайт, працівників тощо). Наприклад, кілька фізичних осіб – підприємців (або інша комбінація юридичних і фізичних осіб) діє як одна точка реалізації товару або надання послуг, не ідентифікуючи себе як постачальників послуг;

• вони ведуть одну і ту саму економічну діяльність;
• фактично суб'єкти підпорядковані одним особам;
• дроблення одного бізнесу (виробничого процесу) відбувається між кількома особами, які застосовують спрощену систему оподаткування замість сплати ПДВ, податку на прибуток організацій і податку на майно організацій основним учасником, який веде реальну діяльність;
• використання учасниками схеми одних і тих самих вивісок, позначень, контактів, сайта, адреси, приміщень, банків, касової техніки, терміналів та іншого;

• єдині для учасників схеми служби для бухгалтерського обліку, кадрового діловодства, добору персоналу, пошуку і роботи з постачальниками та покупцями, юридичного супроводу, логістики тощо;
• представлення інтересів щодо відносин із державними органами та іншими контрагентами (які не входять до схеми дроблення бізнесу) ведуть одні й ті самі особи.

Учасники презентації зазначили, що така система є інструментом тінізації, занепаду власного виробництва та гальмування зростання реального малого бізнесу.

"Якщо контрабанда заходить, то це несплата основних податків – не тільки мита, а й ПДВ. Це означає, що цей товар буде на 20%, а іноді на 30% дешевшим, ніж той товар, який виробляють в Україні. Ми втрачаємо свою промисловість. Іноді спрощена система оподаткування якраз є інструментом, для того щоб мінімізувати свої витрати на зарплату, на виробництво. Таким чином виробляється продукція, яка все ж таки може конкурувати з тими товарами, які ввозяться контрабандно", – зазначив директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський.

Його підтримав виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський, зазначивши, що така ситуація створює ефект "теплої ванни" і заважає мікробізнесу перерости в середній бізнес.

"Цей бар'єр, який треба здолати, він є не лише бар'єром надзвичайно високої в Україні вартості адміністрування податків порівняно з європейськими країнами, що є більшою проблемою, ніж, власне, самі податки. Фактично цей пільговий податковий режим з урахуванням, зокрема, можливостей мінімізації оподаткування на "спрощенці" стає дуже високим парканом, щоб вилізти із цієї ванни", – зазначив Вишлінський.

На думку економіста, саме тому в Україні не виникає великого виробничого бізнесу в тих сферах, де він міг би конкурувати з імпортом.

"Будь-які компроміси, на які ми йдемо з точки зору того, що "давайте, там, маленьких не будемо фіскалізувати", – це все означає створення потоків чорного кешу, який суперечить тому, чого ми всі хочемо досягти, – це зменшення корупції, – зазначив Вишлінський. – Якщо в тебе є бізнес, у якому все побудовано на кеші, починаючи від закупівлі товарів за кордоном і закінчуючи оплатою праці, звісно, абсолютно незахищених працівників, які отримують зарплату з готівки, яку отримують від покупців. Відповідно, там теж не сплачують податків. У тебе завжди є цей кеш, щоб давати хабарі, – і на митниці, і податківцям, і всім, хто розуміє, що ти працюєш великою мірою нелегально і зловживаєш системою. Тому виникає таке порочне коло, яке нас фіксує в тому економічному стані, у якому ми є".

Експерт зазначив, що сама спрощена система оподаткування, яка з'явилася в Україні 1999 року, безумовно, потрібна, але важливо зрозуміти – як знайти баланс, за якого вона залишиться "спрощеною", але перестане бути "пільговою".