У жовтні 2014 року "VAB Банк", який належав до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з проханням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна. НАБУ вважає, що "VAB Банк" не надав усіх необхідних для цього документів, але правління Нацбанку попри вимоги законодавства погодилося на його прохання.
Водночас вартість нерухомості, яку передали у заставу Нацбанку, завищили майже у 25 разів. Експертиза, яку провели під час досудового розслідування, встановила, що реальна вартість закладеної нерухомості становить 72,62 млн грн, а не 1,8 млрд грн, як заявили у "VAB Банку".
Знаючи про ці факти, відсутність усіх необхідних документів і те, що банк не повернув виданих раніше кредитів на 3 млрд грн, посадовці НБУ надали 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту на два роки. За 40 днів після надання кредиту НБУ визнав "VAB Банк" неплатоспроможним. 1,2 млрд грн банк регулятору після завершення дворічного строку так і не повернув.
У цій справі фігурантами стали:
- дев'ятеро посадовців Нацбанку, зокрема колишній перший заступник голови НБУ [Олександр Писарук];
- ексзаступник голови правління ПАТ "VAB Банк";
- заступниця директора компанії, яка готувала рецензію на оцінку майна банку;
- троє посадовців приватних компаній, пов'язаних із бенефіціарними власниками ПАТ "VAB Банк".
Водночас, зазначили в НАБУ, розслідування проти ще трьох осіб – фактичного власника банку Олега Бахматюка, а також ексголови правління Дениса Мальцева й ексголови наглядової ради Наталії Василюк – виділено в окреме провадження і поки зупинено, оскільки підозрювані перебувають у розшуку.
Контекст
У листопаді 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро України повідомили про підозру вісьмох фігурантів справи "VAB Банку". Їх підозрюють у заволодінні коштами стабілізаційного кредиту цього банку на суму 1,2 млрд грн, виданого в жовтні 2014 року.
13 листопада НАБУ заочно повідомило про підозру найбільшого акціонера банку – Олега Бахматюка.
НАБУ розслідує цю справу з 2016 року. У лютому 2019-го тодішній генпрокурор Юрій Луценко змінив підслідність, передавши матеріали провадження слідчим поліції та прокурорам. У серпні справу закрили, а у вересні новий генпрокурор Руслан Рябошапка скасував постанову про закриття й повернув провадження НАБУ.
Бахматюк написав 11 листопада 2019 року відкритого листа президенту України Володимирові Зеленському, у якому просив втрутитися в ситуацію і допомогти припинити тиск силовиків на бізнес. Він заявив, що неодноразово робив пропозиції Фонду гарантування вкладів і Нацбанку України конструктивно розв'язати питання із заборгованістю банку й виплатити 8 млрд грн до бюджету, залучивши механізм реструктуризації і залучаючи авторитетних міжнародних аудиторів.
15 листопада 2019 року в Національному банку України заявили, що Бахматюк винен державі 29,3 млрд грн. Регулятор у зв'язку із цим подав проти Бахматюка і його компаній понад 50 позовів до різних судів. Бахматюк назвав інформацію про заборгованість у сумі 29,3 млрд грн маніпулятивною і такою, що не відповідає дійсності.
Бахматюк перебуває в розшуку в Україні. Йому інкримінують дві статті Кримінального кодексу: ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним через зловживання службовим становищем) та ст. 209 (легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних у злочинний спосіб).
В інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону в листопаді 2020 року Бахматюк розповів, що він офіційно перебуває в Австрії. За словами бізнесмена, українські правоохоронці знають, де він. В інтерв'ю 2021 року Бахматюк говорив, що готовий повернутися у країну, якщо йому призначать як запобіжний захід посильний розмір застави.
+4 Київ
