+6 Київ
"Легалізація азартних ігор уже дала відчутний економічний результат для держави. Водночас її цінність визначається не лише обсягом надходжень, а й тим, наскільки прозоро працює ринок, як захищені гравці й наскільки передбачуваними є правила для бізнесу. Саме ці принципи ми посилюємо на рівні законодавства", – наголосила чиновниця в інтерв'ю "Українському радіо".
З нею погоджується Олександр Когут, президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ).
"Галузь вийшла з тіні, галузь стає більш прозорою. Порівняно з аналогічним періодом зростання податкових надходжень – плюс 279 млн грн. 17,4 млрд грн – це величезна сума. Це плюс-мінус бюджети таких міст, як Харків, Дніпро чи Миколаїв. Ми вже велика бюджетоутворююча галузь. Члени асоціації залишаються найбільшими платниками податків у галузі – вони забезпечують близько 82% усіх податкових надходжень індустрії", – каже він.
Найбільшими податками, які генерує галузь, залишаються податок на прибуток підприємств (11,2 млрд грн за рік), податок на доходи фізичних осіб (4,1 млрд грн) і військовий збір (1,2 млрд грн).
У профільній асоціації переконані, що галузь могла б забезпечувати ще більше податків, якби не зростання нелегального сегмента. Частка нелегального сегмента, за оцінками KANTAR, Gradus і Factum, становить від 39% до 53% ринку, тоді як обсяг легального сектора оцінюють приблизно у 60 млрд грн на рік.
Наступний етап реформи – оновлення законодавчої бази. Мінцифри вже підготувало пакет змін до закону про азартні ігри й Податкового кодексу.
Ринок переведуть у режим постійного цифрового нагляду. Обов'язковими стануть відстеження ігрової поведінки й інструменти самообмеження для гравців. Також зміниться підхід до відповідальності організаторів азартних ігор: за технічні помилки – штраф і вимога їх виправити, за серйозні порушення – анулювання ліцензії.
Податкові правила хочуть зробити простими і зрозумілими. У Мінцифри пропонують установити єдину ставку податку – 18% – й усунути подвійне оподаткування, яке роками створювало суперечки й судові спори. Одночасно зміниться й підхід до оподаткування виграшів: податок сплачуватиметься не з усієї суми виплати, а лише з реального доходу гравця – тобто з різниці між внесеними коштами і виграшем.
За словами Наталі Денікеєвої, ці рішення мають посилити прозорість ринку й забезпечити передбачувані умови для легального бізнесу, що відкриє додатковий потенціал для зростання бюджетних надходжень.
"Мінцифри готує законопроєкти, які кардинально змінять усе екосередовище галузі. Ми дуже сподіваємося, що всі запропоновані зміни будуть і в подальшому детально обговорюватися з учасниками ринку. У нас одна спільна мета – вивести ринок із тіні та зробити галузь більш прозорою. Зважене збалансоване регулювання і прозора, однозначно трактована система оподаткування можуть дати справжній поштовх до зростання ринку й, відповідно, – до збільшення податкових відрахувань", – каже Когут.
Україна має навчитися конкурувати з іншими країнами в індустрії iGaming і домогтися того, щоб стати більш привабливою юрисдикцією – і з точки зору регулювання, і з точки зору оподаткування. Український ринок iGaming сьогодні генерує всього €1,4 млрд виручки на рік і має потенціал зростання до €3–4 млрд. Для порівняння: виручка індустрії гемблінгу у США у 2025 році склала $209,2 млрд, у ЄС – €130 млрд. Найбільші європейські ринки: Італія – €21 млрд, Великобританія – €19,8 млрд, Німеччина – €14,4 млрд, Франція – €14 млрд.
