За словами Путіна, у РФ таких елементів "значно більше, ніж в України".
"Росія є одним із безумовних лідерів із запасів рідкісних і рідкісноземельних металів. Вони в нас є і на півночі в Мурманську, і на Кавказі в Кабардино-Балкарії, на Далекому Сході, в Іркутській області, в Якутії, в Тиві. Це досить капіталомісткі інвестиції, проєкти. Ми із задоволенням працювали б спільно з будь-якими іноземними партнерами, зокрема з американськими. До речі, що стосується "нових [окупованих Росією українських] територій" – те саме", – заявив Путін.
Цього самого дня він через відеозв'язок провів нараду щодо розвитку рідкісноземельних металів. За словами Путіна, вони потрібні в мікроелектроніці, енергетиці, створенні інфраструктури цифрової економіки й інших секторах цивільної та оборонної сфери. Він назвав це "новим технологічним укладом, який задає динаміку загальносвітового прогресу", якому "треба відповідати".
Того самого дня президент США Дональд Трамп на спільній із французьким лідером Еммануелем Макроном пресконференції у Білому домі заявив, що намагається укласти з Росією угоду щодо економічного розвитку, зокрема й у галузі розроблення рідкісноземельних мінералів.
"Я не знаю, чи вдасться це, але ми б хотіли мати таку можливість. Ви знаєте, що в них є величезні рідкісні землі. Це найбільша за такою площею земля, і в них є багато цінних речей, які ми могли б використати, й у нас є речі, які можуть використати вони. Я думаю, це було б добре для миру у світі", – сказав Трамп.
Контекст
ЗМІ писали 14 лютого, що президент України Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні. Причиною цього стала відсутність у документі гарантій безпеки для України. Наступного дня Зеленський сказав, що "не дав підписувати угоду" зі США про копалини, оскільки "вона ще не готова для того, щоб захистити інтереси" України.
15 лютого Financial Times опублікувала дані про те, що Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода щодо українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов'язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки, і що глава Української держави хоче, щоб інші країни, зокрема держави ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України. Ще одним спірним пунктом угоди було положення, що всі спори щодо прав на українські ресурси мають бути вирішені в судах Нью-Йорка, зазначила FT.
Зеленський заявив 20 лютого, що Україна готова до "корисної угоди" з Трампом щодо інвестицій і безпеки. За даними ЗМІ, США передали Україні "покращений" проєкт угоди щодо мінералів. Джерела NV інформували, що нова американська редакція проєкту угоди жорсткіша за попередню, окрім мінеральних копалин, вона охоплює газ і нафту, а також пропонує закріпити за США 100% власності майбутнього фонду.
22 лютого українська сторона передала американським колегам нові пропозиції до тексту угоди про рідкісноземельні мінерали, повідомило джерело Fox News, яке бере участь у переговорах.
23 лютого Зеленський вкотре заявив про те, що США надали Україні допомоги не на $500 млрд, а на $100 млрд. Також він заявив, що в угоді про українські ресурси мають бути прописані чіткі гарантії безпеки.
Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент сказав, що угода між США й Україною щодо українських корисних копалин містить "неявну" гарантію безпеки, в яку американці інвестують свої гроші.
+5 Київ
