+19 Київ
"Приблизно 40–50 млрд грн можна буде позичити за допомогою облігацій внутрішньої держпозики. У середньому на місяць у січні – жовтні країна залучала по 40 млрд грн, у листопаді ця цифра також становила 43,6 млрд грн, при тому, що аукціонів було п'ять через більшу кількість вівторків (коли Мінфін виходить на ринок ОВДП), а не чотири, як у середньостатистичному місяці. Ще майже 37 млрд грн ($1,4 млрд) – можливе використання залишку від $2,7 млрд "ковідних" коштів від МВФ, отриманих у серпні 2021 року ($1,3 млрд із цих грошей Мінфін використав у вересні для погашення та обслуговування зовнішніх боргів). Загалом – максимум 90–95 млрд грн", – зазначено у матеріалі.
Щоб знайти ще 135–140 млрд грн, можна зменшити план із запозичень, скориставшись перевиконанням планових показників щодо дохідної частини майже на 40 млрд грн. Автор пише, що це – результат заниження макропрогнозів на 2021 рік, який у Мінфіні "люблять подавати, наприклад, як боротьбу зі "скрутками". Але ці гроші вже вирішено скерувати на інфраструктурні проєкти, збільшення субсидій, військовослужбовцям, на культуру, медицину, погашення заборгованості із зарплати шахтарям та інші цілі.
Від продажу єврооблігацій можна було б вторгувати 27–40 млрд грн, але зараз вихід на зовнішні ринки буде значно дорожчим через ситуацію із "зеленими" євробондами, коли уряд фактично заблокував погашення боргів перед "зеленою" генерацією, повідомив Горовенко.
Також кредитний дефолтний своп України (CDS, Credit Default Swap – страхування від дефолту держави) з 11-го до 16 листопада подорожчав на 20%, до 504,2 пункту, а станом на кінець листопада становить 550 пунктів – тобто протягом місяця +28%. Що вища вартість дефолтних свопів, то більший ризик дефолту країни. Тобто ризик дефолту України за місяць зріс на третину і є найвищим за останній рік. Для порівняння: п'ятирічні CDS Росії котируються на рівні 100 пунктів. Тобто тепер імовірність дефолту України міжнародні інвестори оцінюють у 5,5 раза вищою, ніж у Росії", – зазначає журналіст.
Ще однією можливістю перекрити недобір із запозичень він назвав недофінансування видаткової частини держбюджету на 15–20 млрд грн.
"Отже, із приблизно 140 млрд грн, яких бракує, унаслідок можливого залучення євробондів (дуже сумнівне джерело) та недофінансування видаткової частини держбюджету Мінфін може покрити 42–60 млрд грн. Однаково бракує щонайменше 80 млрд грн, або майже $3 млрд. На що ще може піти Мінфін? По-перше, спробувати ще більше залучити нерезидентів до ОВДП. Для цього – підвищити ставки прибутковості (сьогодні вони вже сягають 12,7% річних у гривні – космічна прибутковість як для таких паперів у нинішніх умовах). Цей крок може потенційно дати додаткових 10–20 млрд грн. Але водночас необхідно враховувати, що підвищені ставки прибутковості ОВДП оплачуватимуть українські платники податків, оскільки відсотки виплачують із бюджету. Окрім того, аналітики застерігають, що частка нерезидентів (іноземців) у загальному обсязі держборгу – 50% – уже є критичною. Водночас в інших країнах із ринками, які формуються, цей показник становить всього 16%", – написав Горовенко.
Ще один шлях, зазначає він, "залізти в кишеню місцевих бюджетів" у Держказначействі.
"Таким способом фінансування видаткової частини держбюджету Мінфін 2021 року скористався вже п'ять разів – у березні (10,3 млрд грн), червні (12,0 млрд грн), липні (10 млрд грн), вересні (28,2 млрд грн) та жовтні (на 7,7 млрд грн). Загальний борг Мінфіну перед казначейством сьогодні становить майже 36 млрд грн. Водночас міністерство повертає позики не місяць у місяць, а пізніше (уже два місяці не повертає позик, взятих у вересні – жовтні 2021 року), це вже не тимчасові касові розриви, а кредитування видатків держбюджету коштом місцевих бюджетів. Окрім того, у жовтні 2021 року Мінфін збільшив суму неоплачених зобов'язань (неоплачених рахунків), які станом на 1 листопада 2021 року становили 3,5 млрд грн, за місяць збільшившись на 200 млн грн (станом на 1 жовтня 2021 року – 3,2 млрд грн). Також упродовж 10 місяців 2021 року збільшився прострочений борг перед казначейством та Пенсійним фондом – плюс 13,8 млрд грн і станом на 1 листопада 2021 року становив 75,9 млрд грн", – зауважує журналіст у статті.
У результаті Держказначейство може просто не приймати платіжних доручень від розпорядників бюджетних коштів без пояснення причин, наприклад, у листопаді 2020 року сума неоплачених зобов'язань уряду різко зросла з 3,8 млрд грн на початок листопада до 15 млрд грн на кінець листопада 2020 року.
"Зважаючи на попередній досвід, щоб закрити "дірку" обсягом $5 млрд, Сергій Марченко буде змушений імпровізувати. Особливість бюджетного процесу полягає в тому, що саме на грудень припадуть основні виплати за бюджетними програмами – і перед Мінфіном вишиковуватимуться черги – як фігурально, і у буквальному значенні. Водночас чи вистачить грошей на зарплати та пенсії – велике питання. Не кажучи вже про великі інфраструктурні проєкти та інші капзатрати, про які, найімовірніше, взагалі можна забути", – робить висновок автор статті "РБК-Україна".
