$41.39 €45.14
menu closed
menu open
weather +4 Київ
languages

Бенефіціари конвертцентрів, де осідає прибуток від "скруток", незмінні і за Любченка, і за Марченка – ЗМІ

Бенефіціари конвертцентрів, де осідає прибуток від "скруток", незмінні і за Любченка, і за Марченка – ЗМІ Сергій Марченко очолює Мінфін із 30 березня 2020 року
Фото: rbc.ua

Від моменту відставки першого віцепрем'єра і міністра економіки Олексія Любченка минуло три тижні, і бізнес починав подавати сигнали, що систему багатомільярдних "скруток" ПДВ, як і раніше, не ліквідували, а просто "переналаштували" під нового главу міністерства Сергія Марченка, стверджує агентство "РБК-Україна".

Автор статті під заголовком "Ідуть у тінь. Хто взяв під контроль "скрутки" після звільнення Любченка" Олександр Хищенко вважає, що відсутність будь-яких звітів про боротьбу зі "скрутками" – механізмом взаємозаліку податкових зобов'язань одних компаній завдяки "купівлі" (як правило, фіктивної) податкового кредиту в інших із використанням конвертаційних центрів та фірм-одноденок – можна вважати підтвердженням, що посадовців влаштовує нинішній стан справ. Обсяг цього "ринку" агентство оцінює у 30–60 млрд грн на рік.

"Коли [Ігоря] Уманського на посаді міністра змінив Сергій Марченко, для багатьох присвячених учасників ринку це стало "дзвіночком" щодо того, у який бік хитнеться маятник. І дійсно, саме за Марченка та Любченка, якого міністр пролобіював на посаду кризового голови ДПС, скрутки не просто не скоротилися, але істотно додали в масштабах. Спочатку і Любченко, і Марченко активно коментували тему "скруток", відзначаючи, що ситуація знаходиться під контролем. Більше того, міністр навіть називав цифри в 50 млрд грн і 15–20%, які нібито вдалося додатково залучити до бюджету за рахунок певної "боротьби" зі "скрутками" (у чому вона полягала, так і не було сказано). Природу походження таких перевиконань бюджету згодом неодноразово викривали. Якщо коротко, то вона полягає в регулярному заниженні прогнозів, а не в успіхах у роботі з тіньовими схемами", – наголосив журналіст.

Заклики міністра до правоохоронців узятися, зрештою, за "скрутки" і знайти відповідальних він вважає просто прихованим сигналом учасника ринку про те, хто насправді взяв під контроль усю схему.

"Імена називали як журналісти, так і народні депутати із трибуни парламенту: міністр фінансів Марченко, діючий на той момент голова ДПС Олексій Любченко, далі – заступники голови ДПС, керівники профільних департаментів, радники тощо. Наприклад, колишній голова ДФС та Фонду держмайна, а згодом радник Любченко Ігор Білоус виявився штатним "рекрутером" компаній, які "скручували" ПДВ разом із Державною продовольчою зерновою корпорацією, – пише автор. – Відкритим залишається питання, яку "інфраструктуру" передав Любченко. За однією з версій, оскільки в. о. голови ДПС Євген Олейніков є на 100% людиною Любченка, як і його радник Ігор Білоус, нібито безпосередньо задіяні в координації схеми "скруток", їх від цього процесу можуть відсторонити".

Але є й інша версія, зазначає Хищенко, згідно з якою Марченко нібито залишив у радниках щодо "скруток" і Любченка, і Олейнікова, які зараз проводять операції з максимальною обережністю, не використовуючи великих обсягів на компаніях, що вже потрапляли "на радари" податкових органів.

"Більше того, обговорюється питання формального зниження обсягів "скруток", щоб "боротьбу" можна було оцінити в цифрах. Це, серед іншого, має викликати в народних депутатів більше довіри до дій Мінфіну напередодні голосування за бюджет на наступний рік у другому читанні". Обидві версії учасниками ринку розглядаються як "робочі", оскільки міністр фінансів, по всій видимості, максимально скоротив кількість контактів по цій темі з непосвяченими людьми. Утім, на початку грудня, коли з'являться нові зведення про обсяги "скруток" за три місяці осені, швидше всього, стане зрозуміло, що зусилля не увінчалися успіхом і що ключові бенефіціари конвертцентрів, на яких і осідає основний "прибуток" від ухилення від сплати податків, залишилися незмінними як при Любченку, так і при Марченку", – заявив журналіст.

Контекст

Верховна Рада призначила Любченка першим віцепрем'єром – міністром економіки України 20 травня. До цього він майже протягом року очолював Держподаткову службу.

Про те, що Любченко може піти у відставку, написало Delo 1 листопада. Видання повідомило, що Любченка хочуть звільнити заради покращення відносин із бізнесом, а "більшість колег по уряду, а також бізнес-асоціацій зітхнули з полегшенням", коли дізналися про його ймовірне звільнення. Окрім того, ЗМІ повідомляли про ймовірну причетність Любченка до "скруток". 2 листопада Любченко написав заяву про звільнення. Рада проголосувала за його відставку 3 листопада.

Марченко очолює Мінфін із 30 березня 2020 року. Його попередник на цій посаді, Ігор Уманський, протримався менше ніж місяць. Марченко – колишній заступник міністра фінансів (2016–2018), також був заступником глави Адміністрації Президента України за часів президентства Петра Порошенка.

У грудні 2020 року та у квітні 2021-го в Раді реєстрували проєкти постанови про звільнення Марченка. У сесійній залі цих документів не розглядали.

Нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев минулого року звинувачував Марченка у зриві реформи Державної митної служби.