"З початку війни Національний банк придбав в уряду ОВДП [облігації внутрішньої державної позики] на 225 млрд грн ($7,6 млрд). Із них 20 млрд грн у березні, 50 млрд грн у квітні – травні та 105 млрд грн у червні", – повідомив він.
Ніколайчук підкреслив, що надалі емісія може завдати економіці України більше шкоди, ніж користі.
"У перші місяці війни ці ризики вдавалося поглинати завдяки накопиченому за попередні роки запасу міцності у вигляді міжнародних резервів. Більшість отриманого державою фінансування від Національного банку направлялася в економіку та за підсумком потрапляла на валютний ринок. НБУ цю гривню викуповував, обмінюючи її на валюту з міжнародних резервів. Це давало змогу мінімізувати ризики для економіки та гривні, тому що надрукована гривня перекривалася за рахунок наявної валюти", – пояснив заступник голови регулятора.
Ніколайчук зазначив, що емісійне фінансування бюджету можна було б продовжувати, якби "обсяги фінансування залишалися обмеженими", але викуп ОВДП на 105 млрд грн "спричинив рівнозначний тиск на міжнародні резерви".
"Саме тому нам потрібно зменшувати обсяги монетизації та при можливості взагалі її припинити", – резюмував він.
Контекст
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато підприємств країни було зруйновано або зачинено. За прогнозами Нацбанку України, озвученими 18 травня, падіння економіки України на 30% цього року через війну – найоптимістичніший сценарій.
З 3 червня НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Регулятор сподівається, що це допоможе "захистити гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів, знизити тиск на валютному ринку та посилити спроможності Нацбанку стримувати інфляційні процеси під час війни".
Перша заступниця голови Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова 17 червня підтвердила, що Нацбанку довелося друкувати додаткові обсяги готівкової гривні, назвала увімкнення "друкарського верстата" крайнім заходом, але вказала, що цей крок був виправданим.