Колегія суддів задовольнила позовну заяву Міністерства юстиції й застосувала санкцію, передбачену п. 1-1 ч. 1 ст. 4 закону України "Про санкції".
Суд стягнув у дохід держави активи експосадовця:
- 157 617 грн на банківських рахунках;
- квартиру площею 160,7 м² у Печерському районі Києва.
Також конфіскували майно, оформлене на близьких Захарченку осіб.
До нього належать:
- квартира площею 75,2 м² у Печерському районі столиці;
- дві п'ятих частки у праві власності на будівлю лазне-прального комбінату площею 404,2 м² у Донецьку;
- два підвальні приміщення загальною площею 214,1 м² у Донецьку;
- квартира площею 138,5 м² у Донецьку;
- 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Санн Де Ліон".
Скаргу на це рішення можуть подати представники Захарченка або він особисто до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п'яти днів із дня його проголошення.
Контекст
У лютому 2014 року, після зміни влади в Україні, Захарченко втік із країни. У грудні 2015 року повідомляли, що Захарченко влаштувався працювати експертом у комітет із власності Держдуми РФ, набув російського громадянства, але відмовлятися від українського не планує.
Захарченко є обвинуваченим у двох кримінальних провадженнях: щодо організації насильницьких злочинів 18–20 лютого 2014-го проти учасників Євромайдану і щодо постачання російських спецзасобів на Майдан.
СБУ 2022 року називала Захарченка серед людей, які "відігравали і продовжують відігравати важливу роль у взаємодії з російською агентурою й подальшому плануванні захоплення влади" в Україні.
РНБО ввела санкції проти Захарченка ще 2021 року, його позбавили державних нагород, а 2023 року – українського громадянства.
17 липня 2024 року Державне бюро розслідувань повідомило Захарченка про підозру в тому, що він намагався 2022 року схилити українських посадовців до зради.