Гроші

Влада має створити потужні фінансові фонди для підтримки бізнесу під час кризи і падіння світових цін – аналітик

11 вересня 2021, 13.49 Этот материал также можно прочитать на русском

Андрій Блінов: Це стосується не тільки українського експорту. Це, в принципі, звичайна така карма сировинних країн Фото: svoboda.org

Україна сильно залежить від цін на світових ринках, тому держава має створити фінансові фонди для підтримки бізнесу під час падіння цін та криз. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив економіст Андрій Блінов.

"Україна як країна, яка досить багато експортує сировинних напівфабрикатів, сильно залежить від тих ринків, які ми називаємо світовими, що мають високий ступінь коливання, або волатильних ринків. Наприклад, якщо ціна на якийсь товар може зростати втричі протягом двох років або падати. Це стосується не тільки українського експорту. Це, в принципі, звичайна така карма сировинних країн", – пояснив Блінов.

На його думку, в такій ситуації держава має створити резервні фонди, щоб підтримати бізнес у періоди, коли ціни на світових ринках різко знижуються, як це відбувається зараз. І створювати такі фонди потрібно у сприятливі періоди, коли світові ціни на сировину тримаються на високому рівні.

"Держава має створювати потужні матеріальні резерви, потужні можливості для того, щоб вирівнювати ситуацію підтримки в періоди криз. Ви знаєте, як нафтові країни – Норвегія, Росія, Саудівська Аравія – роблять різні фонди розвитку або майбутніх поколінь, або резервні фонди, саме щоб використовувати в бідні такі роки ці кошти", – зазначив Блінов.

Контекст

19 серпня ціни на руду на товарних біржах упали до $134,05 за тонну, що було найнижчим показником із весни 2021 року. 1 вересня ціна на залізну руду впала до $143,55 за тонну, 10 вересня – до $130.
Після періоду зростання цін на продукцію аграрного і металургійного секторів зниження котирувань є нормальним і до зменшення надходжень мають бути готові як компанії, так і уряд, заявляла виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак.
На світових ринках ціни на сировину змінюються постійно і держава не має користуватися цим, підвищуючи податки за сприятливої для експортерів ситуації, зазначав директор GMK Center Станіслав Зінченко.
7 вересня український парламент відновив роботу після канікул. Законопроєкт №5600 – одна із законодавчих ініціатив, яку в Раді планують розглянути в другому читанні на шостій сесії.
1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні. Документ зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його треба суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Спілка українських підприємців назвали цей законопроєкт "спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки".