-3 Київ
"Держава не може спекулювати на світових цінах. Це не є природно для держави. Держава визначає ренту, ця рента сплачується. Якщо ціни на світових ринках на будь-що – руда, чи олія, чи зерно – ідуть догори, що відбувається? Українські підприємства-експортери отримують більший прибуток. Тоді працює механізм, за якого вони сплачують більше податку з прибутку. Таким чином держава отримує свій дохід від зростання ціни на світових ринках на експортні товари", – розповів експерт.
Він зазначив: що сприятливіша цінова кон'юнктура для експортерів, то більше країна одержує надходжень до бюджету й валюти, це допомагає фінансувати зокрема і соціальні потреби, а підвищення податків у такий період не виправдане, тому що ситуація із цінами змінюється постійно.
"Коли держава ще намагається збільшити податкову базу, відбувається найгірше, що можна собі уявити, – відтік інвесторів. Тому що підприємство, якщо воно бачить зростання ціни і збільшення доходів, думає: ми можемо запланувати інвестиції – на модернізацію, на екологію, на енергозбереження, на нові потужності. А коли інвестор бачить зростання податків, то він каже: вибачте, якщо податки зростають постійно і непередбачувано, то як я буду інвестувати?" – додав Зінченко.
Директор GMK Center розповів, що канадська компанія Black Iron збиралася будувати в Україні один із найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів, але збирається переглянути ці плани в разі ухвалення законопроєкту №5600, який зокрема підвищує ренту на видобування залізної руди.
"Таким чином це не є вірний механізм. Якщо підприємства отримують більше прибутку від зростання цін – держава отримує більше податку на прибуток. А збільшувати податкове навантаження – це завжди веде до зменшення інвестицій", – переконаний Зінченко.
Politeka пише, що на момент завершення торгів 6 вересня ціна на залізну руду на біржі становила $131,50 за тонну. Попередній мінімум зафіксовано 19 серпня: ціни впали до $134,05 за тонну, що стало найнижчим показником із весни 2021 року. У сумі руда за місяць подешевшала майже на 40%.
