Гроші

Держава не має спекулювати високими цінами на сировину, це призведе до падіння інвестицій – експерт

7 вересня 2021, 14.13 Этот материал также можно прочитать на русском

Станіслав Зінченко: Коли держава ще намагається збільшити податкову базу, відбувається найгірше, що можна собі уявити, – відтік інвесторів Фото: gmk.center

На світових ринках ціни на сировину змінюються постійно, і держава не має користуватися цим, підвищуючи податки за сприятливої для експортерів ситуації, заявив у коментарі виданню Politeka директор GMK Center Станіслав Зінченко.

"Держава не може спекулювати на світових цінах. Це не є природно для держави. Держава визначає ренту, ця рента сплачується. Якщо ціни на світових ринках на будь-що – руда, чи олія, чи зерно – ідуть догори, що відбувається? Українські підприємства-експортери отримують більший прибуток. Тоді працює механізм, за якого вони сплачують більше податку з прибутку. Таким чином держава отримує свій дохід від зростання ціни на світових ринках на експортні товари", – розповів експерт.

Він зазначив: що сприятливіша цінова кон'юнктура для експортерів, то більше країна одержує надходжень до бюджету й валюти, це допомагає фінансувати зокрема і соціальні потреби, а підвищення податків у такий період не виправдане, тому що ситуація із цінами змінюється постійно.

"Коли держава ще намагається збільшити податкову базу, відбувається найгірше, що можна собі уявити, – відтік інвесторів. Тому що підприємство, якщо воно бачить зростання ціни і збільшення доходів, думає: ми можемо запланувати інвестиції – на модернізацію, на екологію, на енергозбереження, на нові потужності. А коли інвестор бачить зростання податків, то він каже: вибачте, якщо податки зростають постійно і непередбачувано, то як я буду інвестувати?" – додав Зінченко.

Директор GMK Center розповів, що канадська компанія Black Iron збиралася будувати в Україні один із найбільших гірничо-збагачувальних комбінатів, але збирається переглянути ці плани в разі ухвалення законопроєкту №5600, який зокрема підвищує ренту на видобування залізної руди.

"Таким чином це не є вірний механізм. Якщо підприємства отримують більше прибутку від зростання цін – держава отримує більше податку на прибуток. А збільшувати податкове навантаження – це завжди веде до зменшення інвестицій", – переконаний Зінченко.

Politeka пише, що на момент завершення торгів 6 вересня ціна на залізну руду на біржі становила $131,50 за тонну. Попередній мінімум зафіксовано 19 серпня: ціни впали до $134,05 за тонну, що стало найнижчим показником із весни 2021 року. У сумі руда за місяць подешевшала майже на 40%.

Контекст

1 липня Рада ухвалила законопроєкт №5600 у першому читанні. Документ зареєстрували у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки, зокрема зростання ренти на видобування залізної руди.
Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться тільки великого бізнесу й не торкнуться загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що він містить корупційні чинники та низку інших порушень, тому його мають суттєво допрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Спілка українських підприємців назвали цей законопроєкт "спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки".