Гроші

Замість великої приватизації ми вже майже два роки чуємо лише обіцянки від Фонду держмайна – нардеп Качура

18 червня 2021, 12.06 Этот материал также можно прочитать на русском

Олександр Качура: Отже, 2020 року з помітних об'єктів продали лише готель "Дніпро" в центрі Києва – і то за процедурою малої приватизації, а не великої фото: lb.ua

Старт великої приватизації знову відкладено, це дає можливість тіньовим кураторам, зокрема Одеського припортового заводу, заробляти на державному майні до 2022 року. Таку думку у своєму Telegram-каналі висловив народний депутат України від "Слуги народу" Олександр Качура.

"Ми вже майже два роки слухаємо заяви керівництва Фонду державного майна щодо великої приватизації. Спочатку її планували на 2020 рік, але ФДМ вирішив, що під час карантину готувати документи для приватизації не потрібно і велику приватизацію можна відкласти на потім, але водночас "винними" спробували призначити депутатів Верховної Ради. Ми швидко це припинили. Отже, 2020 року з помітних об'єктів продали лише готель "Дніпро" в центрі Києва – і то за процедурою малої приватизації, а не великої", – написав Качура.

Нардеп додав, що потім Фонд держмайна анонсував старт великої приватизації на перше півріччя 202-го, але станом на червень велика приватизація не стартувала.

"Тепер приватизацію ОГХК і заводу "Більшовик" анонсують на друге півріччя, а Одеського припортового заводу і кількох обленерго – уже на 2022 рік. Одеський припортовий – це давня корупційна годівниця. Завод працює за давальницькою схемою із сумнівним постачальником газу, пов'язаним із колишніми топпосадовцями і "смотрящими". 2020 року завод отримав 1,2 млрд грн збитків, і приблизно стільки ж заробив "давалець", відібраний без конкурсу. А оскільки 2021 року завод уже не продаватимуть – то ОПЗ знову дістане збитки, а комерційна компанія – прибуток, – зазначив Качура. – Словом, замість "великої приватизації" ми вже майже два роки чуємо лише обіцянки".

Контекст

7 березня 2018 року в Україні набув чинності закон про приватизацію, який передбачає розподіл об'єктів роздержавлення на дві групи: об'єкти великої і малої приватизації. Перші підлягають продажу на аукціоні, умови якого встановлює Кабінет Міністрів.
17 жовтня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про скасування списку заборонених до приватизації держпідприємств. 5 листопада він доручив Мінекономрозвитку до 31 грудня передати Фонду держмайна на приватизацію 500 підприємств. 14 листопада в міністерстві заявили, що у власності держави має залишитися лише 776 із 3643 підприємств.
3 березня 2020 року на той момент прем'єр-міністр України Олексій Гончарук говорив, що для приватизації у ФДМУ передано 431 підприємство.
Велику приватизацію в Україні зупинили в березні 2020 року через ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції. 4 лютого 2021 року Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про розблокування великої приватизації, 30 березня закон ухвалили, 29 квітня його підписав президент.
Нагадаємо, 15 червня на всеукраїнському форумі "Україна 30. Економіка без олігархів" президент України Володимир Зеленський заявив, що "Центренерго" і Одеський припортовий завод готові до приватизації, писало агентство "Інтерфакс-Україна".
На цьому самому форумі заступник голови Фонд держмайна Тарас Єлейко сказав, що приватизацію шести обленерго та Одеського припортового заводу (ОПЗ) планують на перше півріччя 2022-го, повідомляла "Економічна правда".