Адвокат фігурантки справи про вбивство Шеремета Кузьменко: Суддя не дав слова свідку, який може підтвердити її алібі G

Адвокат фігурантки справи про вбивство Шеремета Кузьменко: Суддя не дав слова свідку, який може підтвердити її алібі Добош: Сторона обвинувачення розуміє, що в них там усе вирішено
Фото: Влад Добош / Facebook

Хірургині лікарні "Охматдит" та волонтерці Юлії Кузьменко, яку підозрюють у причетності до вбивства українського журналіста Павла Шеремета, обирають запобіжний захід у Печерському райсуді Києва. Її адвокат Владислав Добош у коментарі виданню "ГОРДОН" заявив, що суддя підіграє стороні обвинувачення, порушуючи законні права його підзахисної.

Владислав Добош, адвокат хірургині лікарні "Охматдит" та волонтерки Юлії Кузьменко, яку підозрюють у причетності до вбивства українського журналіста Павла Шеремета, у коментарі виданню "ГОРДОН" заявив, що суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк не дав слова свідку, який може підтвердити алібі підозрюваної.

"Суддя не дав слова важливому свідку, інформація якого є значущою для цієї справи. Він може безпосередньо підтвердити алібі Юлії Кузьменко. Звичайно, сторона обвинувачення старається. Вони розуміють, що в них там усе вирішено. Навіщо їм інформація, яка може викликати сумніви в суду? І суддя їм підіграє. Я вважаю його дії упередженими й такими, що порушують законні права моєї підзахисної. До того ж у нього вже склалася думка про цю справу. Тому я наполіг на відведенні судді. Зараз розглянуть мою заяву. Й інший суддя буде вирішувати питання про відвід судді Вовка. Якщо буде відвід – розгляд справи продовжить уже інший суддя. Моя підзахисна зараз перебуває в суді. Куди вона вирушить далі – залежить від рішення суду. Запобіжного заходу ще не обрали. Сторона обвинувачення просить тримання під вартою", – підкреслив адвокат.

Кузьменко хоче взяти на поруки низка громадян, серед яких нардепка від "Європейської солідарності" Яна Зінкевич та екснардепки Наталія Веселова й Оксана Корчинська.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

Слідство розглядало чотири версії мотивів убивства Шеремета: професійну діяльність, особисті неприязні стосунки, дестабілізацію ситуації в Україні, убивство через помилку (замість Притули). У лютому 2017 року пріоритетною версією правоохоронців була журналістська діяльність Шеремета. Зараз основною версією вбивства поліція вважає дестабілізацію ситуації в Україні. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка підкреслив, що слідство ще не виявило замовників убивства.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. На терміновому брифінгу заступник голови Нацполіції Євген Коваль назвав імена ймовірних причетних до вбивства: медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, музикант і доброволець Андрій Антоненко, хірургиня дитячої лікарні "Охматдит" та волонтерка Юлія Кузьменко і сім'я учасників АТО – Владислав та Інна Грищенки.

За його словами, вибухівку в автомобіль закладали Кузьменко та Антоненко. Поліцейський зазначив, що за час АТО Кузьменко придбала будинок і два автомобілі. У ніч на 13 грудня її затримали.

За версією правоохоронців, Антоненко захопився ультранаціоналістичними ідеями і для дестабілізації вирішив убити Шеремета. Антоненко залучив до злочинної групи Дугарь і Кузьменко, останні здійснювали підготовку й розвідку для вчинення злочину.

На брифінгу серед фігурантів справи було згадано ветерана АТО Івана Вакуленка. 7 листопада видання INSIDER писало, що він отримав 16 жовтня повістку на призначений на 21 жовтня допит у справі Шеремета, а 18 жовтня сестра ветерана виявила його тіло з раною голови. За даними видання, обставини смерті Вакуленка можуть свідчити про спробу "повісити" на нього вбивство Шеремета.

13 листопада суд відправив Дугарь під цілодобовий домашній арешт.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати