+12 Київ
Зв'язки екс-президента України Петра Порошенка з європейською спільнотою могли б допомогти українській делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи відстоювати інтереси країни, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" член української делегації в ПАРЄ, позафракційний народний депутат Борислав Береза.
"У ПАРЄ непроста ситуація, у червні буде складна сесія. Потрібна увага президента. Дуже хотілося б, щоб також долучився і Порошенко, у якого напрацьовано зв'язки з європейською спільнотою і першими особами Європи. Хоча особливої активності я від нього поки не бачу. Те саме стосується і [президента України Володимира] Зеленського. Що мене дуже сильно насторожує. Адже ситуація, що склалася, потребує втручання на всіх рівнях – не тільки депутатів, але й вищого керівництва країни. І часу дуже мало – вже завтра ми будемо збиратися, щоб обговорювати свою стратегію. Але без допомоги перших осіб держави ми будемо приречені на провал. І цей провал ляже як на них, так і на колишнього президента, який нібито самоусунувся", – зазначив Береза.
На його думку, Зеленському варто закликати до консолідації всі сили, які здатні допомогти Україні в ПАРЄ.
"Зв'язки Порошенка дуже стали б у пригоді, але тут має бути його особисте бажання допомогти. Його статус тут неважливий. Питання насамперед вирішують кулуарно. Порошенко далеко не п'ять років у політиці, у нього ще до президентства склалися стосунки з багатьма європейськими політиками. Ми ж теж переважно працюємо не в залі ПАРЄ, а в кулуарах, під час особистих зустрічей. І всі ці роки добивалися результату завдяки добрим особистим стосункам із багатьма депутатами. Екс-президент має всіма силами допомагати. Не можна бути колишнім патріотом. Інша річ, що Зеленському варто було б звернутися до всіх сил для консолідації навколо цього питання. Але, мабуть, він поки не розуміє, наскільки важливим є цей дипломатичний фактор. Інакше б уже були певні заяви, і ми бачили б конкретні кроки", – підкреслив нардеп.
За його словами, після виборів у Європарламенті залишається більшість депутатів, які симпатизують Україні і засуджують дії РФ.
"Симпатиків України в Європарламенті поки що більше, ніж людей із проросійською або невідомою нам позицією. Там же, на жаль, поки немає проукраїнської позиції. Тобто парламентарі діляться на тих, хто підтримує Росію, і тих, хто її не підтримує. Ось поки що тих, хто не підтримує РФ і засуджує її дії, більше. Далі – будемо дивитися. Але російські лобісти і сателіти Росії в Європі будуть працювати з депутатами, намагаючись когось мотивувати, когось переконати, а когось у той чи інший спосіб схилити до співпраці. Тому Україні потрібно займати активну позицію, нав'язуючи свій порядок денний. Для цього необхідна регулярна робота президента і міністра закордонних справ на найвищому рівні", – резюмував Береза.
Комітет міністрів Ради Європи на щорічній сесії в Гельсінкі 17 травня заявив, що держави – члени РЄ повинні мати право на рівних умовах брати участь у роботі Комітету міністрів ПАРЄ. Також міністри зазначили, що "вітали б" участь делегацій усіх держав-членів у наступній, червневій, частині сесії ПАРЄ, враховуючи вибори генерального секретаря Ради Європи та суддів Європейського суду з прав людини.
Крім цього, комітет заявив, що має бути розроблено додаткову процедуру, яку можуть ініціювати Парламентська асамблея, Комітет міністрів, для реагування на порушення країною – членом РЄ статутних зобов'язань або недотримання стандартів. Водночас комітет підкреслив важливість своєчасної сплати внесків до Ради Європи усіма членами організації.
Як пише "Європейська правда", незважаючи на те, що в рішенні немає згадок про Російську Федерацію, рішення, ухвалені Комітетом міністрів РЄ, можуть відкрити шлях для повернення цієї країни до роботи в ПАРЄ.
Росію позбавили права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи у квітні 2014 року – відразу після анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі.
8 квітня 2019 року "Європейська правда" написала, що представники Німеччини в Раді Європи ведуть активні дії для зняття санкційного тиску з РФ. Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи затвердило термінові дебати, на яких парламентаріям пропонували розглянути доповідь делегата від Нідерландів Тіні Кокса (фракція "Об'єднані ліві") з пунктом, де було передбачено позбавити ПАРЄ права накладати санкції на національні делегації. Це давало змогу створити механізм повернення делегації РФ до роботи в асамблеї.
9 квітня стало відомо, що початковий варіант доповіді Кокса змінено. Голландський делегат запропонував створити альтернативний варіант запровадження санкцій, коли останнє слово у разі покарання країни, що порушує принципи співіснування європейських націй, має належати Комітету міністрів Ради Європи.
10 квітня ПАРЄ схвалила резолюцію про підтримку доповіді "Роль і місія ПАРЄ: головні виклики майбутнього". У резолюції міститься заклик до РФ призначити делегацію в асамблею і відновити обов'язкову сплату внеску в бюджет організації. Право ПАРЄ самостійно вводити санкції залишили без змін.
Глава МЗС України Павло Клімкін заявив 13 травня у Брюсселі, що Україна може відмовитися від дотримання Мінських угод у разі, якщо Рада Європи зніме санкції з Росії.
