+6 Київ
Екс-нардепу від "Батьківщини", колишньому голові правління компанії "Енергомережа" Дмитру Крючкову повернули закордонний паспорт і він зміг вилетіти до Німеччини, де перебував до прибуття в Україну у квітні 2019 року, повідомляє "Економічна правда".
Видання зазначає, що повідомлення про повернення закордонного паспорта Крючкову надійшло в день інтерв'ю "Економічній правді", яке було опубліковано 14 травня.
"За фактом мене ніколи не було в розшуку ні в Україні, ні в Європі. Коли мене затримали в Німеччині, мене відпустили За цей період Національне антикорупційне бюро України та Генеральна прокуратура подали в Німеччину заяву щодо мого видання в межах так званих двосторонніх договорів взаємодопомоги, але це ж німці. Вони сказали: "Ми в будь-якому разі вас не видамо". У мене ще й паспорт політичного біженця, який категорично унеможливлює видання країні, яку я покинув, без особистої згоди. Однак у межах договорів двосторонньої допомоги вони були зобов'язані дотримуватися процедури, через що на мене й було формально накладено обмеження в пересуванні", – заявив Крючков.
Він додав, що його не було ні в базі розшуку Міністерства внутрішніх справ України, ні в базі Інтерполу.
"Чому так довго тривала ваша екстрадиція з Німеччини, але виходить, що екстрадиції взагалі не було?" – запитав журналіст.
Крючков відповів, що він "подав заяву на повернення самостійно 8 березня".
"Є процедура. Я під присягою підтвердив своє добровільне рішення, а сторона захисту відмовилася від наявного правового статусу. Україна місяць не бажала мого видання. Вони не хотіли одержати тут свідчення напередодні голосування. Хоча ми не збиралися давати свідчення, ми і зараз їх не даємо... Свідчення перед виборами щодо участі [президента України Петра] Порошенка й товаришів у бізнесі підприємств, які мають державну частку у власності. Коли почалися журналістські розслідування, вони вже були змушені це зробити, а ми з органами слідства НАБУ не співпрацюємо від цього дня", – сказав екс-нардеп.
Крючков також розповів, що в нього є міжнародний паспорт політичного біженця, який йому видали в Росії.
"Це міжнародний паспорт. Його видали в РФ, але за погодженням із європейською стороною. Просто я перебував на той момент на території РФ. Це паспорт для переміщення між кордонами – я без віз перетинаю кордон. Він має статус відповідно до Конвенції про права біженця від 1958 року. У всьому світі таких паспортів приблизно 1200 штук. Повертаючись в Україну, під присягою суду Німеччини я відмовився від прав, що дають цей статус і паспорт. Це було вимогою німецької сторони", – зазначив екс-нардеп.
Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України заявив "Українським новинам", що САП дозволила Крючкову тимчасово відвідати Німеччину. За словами співрозмовника агентства, дозвіл діє 10 днів, водночас поїздка екс-нардепа "пов'язана із сімейними обставинами".
Крючков був депутатом Верховної Ради V скликання (у 2006–2007 роках). У квітні 2018 року його затримали на німецько-австрійському кордоні на підставі міжнародного ордера. У травні 2018-го Крючков вийшов із в'язниці Мюнхена під заставу €100 тис.
В Україні Крючкова називають організатором схеми, за допомогою якої компанії "Запоріжжяобленерго" та державному підприємству "Енергоринок" було завдано збитків на загальну суму понад 346 млн грн. За даними НАБУ, протягом 2015–2016 років компанія "Енергомережа", яку очолював Крючков, уклала договори про відступлення права вимоги боргу за електроенергію, яку "Запоріжжяобленерго" постачало низці промислових підприємств. Унаслідок цього гроші за спожиту електрику не надходили ДП "Енергоринок" та "Запоріжжяобленерго", а "Енергомережі".
У розслідуванні "Радіо Свобода", опублікованому в березні 2019 року, ішлося, що Крючков не діяв одноосібно. Журналісти опублікували записи телефонних розмов екс-нардепа з депутатом Ради від Блоку Петра Порошенка Ігорем Кононенком та бізнесменами, братами Григорієм та Ігорем Суркісами; записи свідчать, що Кононенко, імовірно, причетний до корупційних схем в енергетиці.
Крючков прилетів в Україну 15 квітня.
У суді він заявив, що провадження щодо нього було відкрито за дорученням президента України Петра Порошенка. За словами Крючкова, директор НАБУ Артем Ситник отримав від його підприємства хабар у сумі півмільйона доларів "за сприяння у слідстві". Державне бюро розслідувань одержало матеріали для перевірки цієї заяви, повідомляло видання "РБК-Україна".
17 квітня суд узяв Крючкова під арешт із можливістю внесення 7,11 млн грн застави, тоді як прокуратура вимагала призначити суму застави на рівні 346 млн грн.
19 квітня його адвокат Олександр Лисак вніс заставу, і 22 квітня Крючков вийшов із СІЗО.
26 квітня джерело "Українських новин" заявило, що екс-нардеп здав у міграційну службу документи для виїзду за кордон і надів електронний браслет.
