Суд заарештував екс-нардепа Крючкова на 45 діб з альтернативою застави 7,11 млн грн

Суд заарештував екс-нардепа Крючкова на 45 діб з альтернативою застави 7,11 млн грн Крючков зможе вийти на волю після сплати застави
Фото: radiosvoboda.org

Прокуратура просила обрати як запобіжний захід колишньому народному депутату та екс-голові правління "Енергомережі" Дмитрові Крючкову арешт із правом виходу під заставу 346 млн грн. Суддя Солом'янського суду знизив розмір застави до 7 млн грн.

Солом'янський районний суд Києва 17 квітня обрав запобіжний захід колишньому народному депутату, екс-керівнику компанії "Енергомережа" Дмитрові Крючкову у вигляді тримання під вартою на 45 діб з альтернативою застави в сумі 7,11 млн грн. Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Суддя Максим Вишняк відмовив у задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро, погодженого із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Вони просили заарештувати Крючкова з альтернативою застави 346 млн грн, що, на їхню думку, відповідає сумі завданих державі збитків.

Щойно суму застави буде внесено, Крючков зможе вийти на волю. Прокурор САП уже заявив, що це рішення буде оскаржено.

Під час засідання захист Крючкова просив суд відмовити прокуратурі у клопотанні про обрання запобіжного заходу, яке є безпідставним.

Як інформує "Радіо Свобода", на початку засідання у приміщення суду зайшли невідомі люди з плакатами, на яких були звинувачення на адресу Крючкова. Їх вивела поліція.

Крючков був депутатом Верховної Ради V скликання (2006–2007 років), входив у фракцію "Батьківщина". У квітні 2018 року його затримали на німецько-австрійському кордоні на підставі міжнародного ордера. У травні 2018-го Крючков вийшов із в'язниці Мюнхена під заставу €100 тис.

В Україні Крючкова називають організатором схеми, за допомогою якої компанії "Запоріжжяобленерго" та державному підприємству "Енергоринок" було завдано збитків на загальну суму понад 346 млн грн. За даними НАБУ, протягом 2015–2016 років компанія "Енергомережа", яку очолював Крючков, уклала договори про відступлення права вимоги боргу за електроенергію, яку "Запоріжжяобленерго" постачало низці промислових підприємств. Унаслідок цього гроші за спожиту електрику надходили не ДП "Енергоринок" та "Запоріжжяобленерго", а "Енергомережі".

У розслідуванні "Радіо Свобода", опублікованому в березні 2019 року, ішлося, що Крючков не діяв одноосібно. Журналісти опублікували записи телефонних розмов екс-нардепа з депутатом Ради від Блоку Петра Порошенка Ігорем Кононенком та бізнесменами, братами Григорієм і Ігорем Суркісами. Записи свідчать, що Кононенко, імовірно, причетний до корупційних схем в енергетиці.

Крючкова екстрадували 15 квітня.

У суді він заявив, що провадження щодо нього було відкрито за дорученням президента України Петра Порошенка. За словами Крючкова, директор НАБУ Артем Ситник отримав від його підприємства хабар у півмільйона доларів за "сприяння у слідстві".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати