-3 Київ
Народний депутат від "Слуги народу", голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив у коментарі "РБК-Україна" 7 липня, що легалізація грального бізнесу щорічно приноситиме державі приблизно 4,5 млрд грн.
Він уточнив, що це тільки сума доходу від видання ліцензій, але наповнювати бюджет планують і завдяки оподаткуванню грального бізнесу.
За словами Гетманцева, оподаткування регулюватимуть окремим законопроєктом, який зараз розробляє профільний комітет. Тому оцінити повний фінансовий ефект від легалізації у профільному комітеті поки що не можуть.
Законопроєкт №2285-д про легалізацію грального бізнесу зареєстрували в парламенті 18 грудня 2019 року, 16 січня 2020 року депутати ухвалили його в першому читанні.
У другому читанні Верховна Рада почала розглядати законопроєкт 30 червня. До нього подали приблизно 3,5 тис. правок, депутатам залишилося розглянути приблизно 1,5 тис. із них.
У пояснювальній записці до законопроєкту №2285-д написано (.docx), що його метою є створення сучасної та ефективної нормативно-правової бази для організації та проведення азартних ігор в Україні. Автори законопроєкту зазначили, що після заборони грального бізнесу в Україні 2009 року держбюджет щорічно втрачає понад 10 млрд грн.
Законопроєкт, зокрема, передбачає створення в Україні окремого регулятора ринку – Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яка видаватиме ліцензії організаторам азартних ігор. Ними зможуть стати виключно юридичні особи – резиденти України.
У законопроєкті прописано вимоги до діяльності казино, букмекерських контор і гральних залів. Наприклад, згідно з текстом законопроєкту, ігрові автомати можна буде встановити в готелях стандарту "три зірки" і вище, а казино – у п'ятизіркових готелях, на території спеціальних заміських пунктів відпочинку площею не менше як 10 тис. м² і спеціальної гральної зоні, яку можна створити за рішенням Кабінету Міністрів.
Грати в азартні ігри в Україні зможуть особи, які досягли 21-річного віку.
