+3 Київ
Демарш Блоку Петра Порошенка у Верховній Раді 5 липня у зв'язку з відмовою парламенту голосувати за питання переформатування ЦВК – це спроба президента шантажувати парламент, заявив у Facebook 5 липня нардеп від БПП Мустафа Найєм.
"Парламент сказав "ні". Незважаючи на те, що сьогодні Рада провалила ухвалення важливого рішення, для становлення парламентаризму загалом це був вдалий день. Якщо коротко, це була спроба невдалого шантажу парламенту із боку глави держави. Торги навколо нового складу Центрвиборчкому йшли до вчорашньої ночі. В Адміністрації Президента знали, що як мінімум три фракції не проголосують за це питання, оскільки бояться президентської більшості у ЦВК. Проте глава держави наполіг на голосуванні, а коли його було провалено, відкликав своїх людей із зали, натякнувши, що може ініціювати розпуск коаліції і почати процедуру дострокових виборів. У відповідь Верховна Рада на чолі зі [спікером] Андрієм Парубієм вирішила продемонструвати, що здатна зібрати голоси і залишатися дієздатною навіть проти волі глави держави та його фракції", – написав Найєм.
За його словами, уранці 5 липня у порядку денному Ради з'явився текст постанови про призначення 14 нових членів Центральної виборчої комісії України.
"Для розуміння, термін повноважень Центрвиборчкому закінчився ще два роки тому, що не заважало президенту нагородити орденом голову ЦВК і протягом двох років підтримувати його нелегітимний статус. Уранці жодних ознак кризи не було. Але вже під час голосування недорахувалися 47 голосів. За постанову не проголосувала левова частка "Народного фронту", "Батьківщини", "Волі народу", "Відродження" та Опозиційного блоку. Хто кого підвів і чому у принципі постанова опинилася у порядку денному без попереднього узгодження, незрозуміло", – продовжив Найєм.
Як зазначає депутат, "10 із 14 кандидатів, запропонованих у ЦВК, афілійовані з оточенням Петра Порошенка".
"Загалом це і є головною причиною, чому протягом двох років глава держави всіма доступними способами торпедував зміну вигідного йому складу Центрвиборчкому – він готував їм гідну заміну... Друга причина – не розібралися, кого "кинути" (жаргон не мій, цитую колег). Річ у тім, що у ЦВК є лише 13 вакансій, а на розгляд залу висунули 14 кандидатів. Відповідно, виникло запитання, кому не дістанеться крісло і, очевидно, найімовірнішою жертвою міг стати представник однієї з опозиційних фракцій", – продовжив депутат.
Він нагадав, що після провалу у залі рейтингового голосування щодо питання ЦВК 5 липня фракція БПП у Раді оголосила бойкот.
"У відповідь опозиційні фракції, групи і незалежні депутати вирішили продемонструвати, що можуть продовжити роботу Верховної Ради і без голосів президентської фракції. Нагадаю, сьогодні президентська фракція налічує 136 депутатів. Загалом у залі – 422 депутати, а для ухвалення рішення необхідно мінімум 226 голосів. В активі у противників бойкоту БПП виявилося 286 депутатів. Після тривалої перерви парламент таки продемонстрував, що може ухвалювати рішення і без президентської фракції, віддавши 240 голосів за перший-ліпший законопроект порядку денного. Повторювати таке на постійній основі буде складно, але як символ – показово", – уважає Найєм.
Він додав, що вчорашній день у Раді – це "не перший раз, коли парламент пішов проти волі президента".
"У грудні минулого року Верховна Рада відмовилася голосувати за президентський законопроект про звільнення глави НАБУ; потім була історія з антикорупційним судом і законом про Національну безпеку, в яких позицію глави держави враховували, м'яко кажучи, не у всьому. Говорячи про дострокові вибори, теоретично це, звісно, можливо. Але юридично це складний механізм, і, спираючись на свій досвід, я упевнений, що за нинішньої розстановки сил запустити таку процедуру без згоди головних фракцій неможливо. Водночас усі розуміють, навіщо це може бути потрібно президентові, але мало хто може пояснити, навіщо це потрібно іншим гравцям", – резюмував нардеп.
23 січня 2018 року президент України Петро Порошенко підписав подання про призначення нових членів ЦВК. Він запропонував призначити Аллу Басалаєву, Наталію Бернацьку, Михайла Вербенського, Ірину Єфремову, Андрія Євстігнєєва, Ольгу Желтову, Олега Конопольського, Світлану Кустову, Ольгу Лотюк, Віталія Плукаря, Євгена Радченка, Тетяну Сліпачук, Леонтія Шипілова, Тетяну Юзькову. 5 лютого президент вніс до Ради подання на 14 членів ЦВК. Рада повинна призначити 13 членів.
16 травня Парубій говорив, що алгоритму, як визначити з 14 кандидатів 13, поки не знайдено. Уранці 5 липня представник президента у Верховній Раді, нардеп від Блоку Петра Порошенка Ірина Луценко заявила, що в парламенті є домовленість щодо 14 кандидатів у Центральну виборчу комісію. За її словами, консультації ще тривають.
5 липня Рада відмовилася розглядати питання оновлення складу Центральної виборчої комісії. За словами Парубія, в залі не вистачає голосів для цього питання, згідно з рейтинговим голосуванням. Частина фракції Блоку Петра Порошенка покинула сесійну залу на знак протесту проти зриву голосування за переформатування ЦВК.
Луценко заявила, що фракція не має наміру голосувати в Раді за будь-які рішення до переформатування Центральної виборчої комісії України, окрім урегулювання питання щодо поправки про апеляції в законі про антикорупційний суд.
На вечірньому засіданні Верховної Ради 5 липня зареєструвалися 360 парламентаріїв, незважаючи на бойкот засідання Блоком Петра Порошенка. Без участі цієї фракції депутати також 240 голосами ухвалили законопроект №6518 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційного опублікування законів України та інших нормативно-правових актів" у першому читанні.
