Нардепка заявила, що Степанов дав Шмигалю на підпис не той документ, за який голосував Кабмін

Міністр охорони здоров'я України Максим Степанов подав прем'єр-міністру Денисові Шмигалю на підпис не той документ, який було проголосовано на засіданні Кабінету Міністрів. Про це у блозі для "Української правди" заявила нардепка від фракції "Голос" Олександра Устінова.

Вона пояснила, що з 1 квітня в Україні запрацював другий етап медичної реформи, згідно з яким усі лікарні протягом останніх двох років мали автономізуватися і підписати договір із Національною службою здоров'я України. За словами депутатки, це дає можливість лікарням розпоряджатися своїми коштами на власний розсуд і одержувати додатковий дохід.

Устінова зазначила, що майже всі медзаклади виконали необхідні умови, окрім двох лікарень: Київської міської клінічної офтальмологічної лікарні "Центр мікрохірургії ока" та Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини. Вона зазначила, що у зв'язку з цим Кабмін вирішив змінити законодавство під ці дві установи.

27 травня на засіданні уряду Степанов презентував зміни до постанови №391, які робили виняток для цих двох лікарень.

"Проєктом акта пропонується дозволити фінансування через програму медичних гарантій двом закладам охорони здоров'я, розташованим у місті Києві, які надають високоспеціалізовану медичну допомогу, але не були перетворені на комунальні некомерційні підприємства, відповідно не були автоматизовані, і зараз вони не можуть працювати за програмою медичних гарантій. Зокрема, це Київська міська клінічна офтальмологічна лікарня "Центр мікрохірургії ока" та Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини", – заявив тоді міністр.

Фото: life.pravda.com.ua

Уряд ухвалив цей документ. Однак, за словами Устінової, на підпис Шмигалю було надано іншу постанову. Нова передбачала не тільки укладення договору з цими двома лікарнями, але й те, що вже оплачені державою послуги будуть платними для пацієнтів. Вона також надала фото цього документа.

Фото: life.pravda.com.ua

"Тобто спочатку вони отримують гроші від НСЗУ за надану пацієнту послугу, а потім можуть змусити його заплатити за це ще раз", – зазначила депутатка.

Медреформу в Україні розпочали у квітні 2018 року. На першому етапі українці обирали сімейного лікаря і підписували з ним декларацію. Другий етап реформи мав стартувати 1 липня 2019 року, але в підсумку його запуск перенесли на 1 квітня 2020 року.

Із 1 квітня в Україні почали надавати 27 пакетів безкоштовних медичних послуг, а лікарні перейшли на іншу систему фінансування – тепер гроші їм виділяє Національна служба здоров'я України (НСЗУ), із якою медичні заклади підписують контракти. Головний принцип реформи – гроші лікарням розподіляють залежно від кількості наданих послуг. Отже, більше фінансування мають отримувати ті медзаклади, у які звертається більше пацієнтів, а лікарні з меншою кількістю пацієнтів опинилися під загрозою закриття.

Із приходом на посаду міністра у березні Степанов неодноразово критикував другий етап медичної реформи і зазначав, що його запровадження призведе до скорочення штату лікарень. Із критикою медичної реформи виступав і президент Володимир Зеленський. За даними глави держави, через новий механізм фінансування може бути звільнено приблизно 50 тис. медиків і закрито 332 лікарні.

В.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан сказала, що не розуміє, звідки взяли інформацію про 50 тис. звільнень. За розрахунками НСЗУ, "не буде покрито фінансуванням 6000–7000 осіб медичного персоналу". Що стосується закриття лікарень, то, за словами Мовчан, "президент знав, що неефективні й небезпечні для пацієнтів лікарні будуть закривати".

"Цю концепцію підтримали і президент, і прем'єр-міністр, тоді це був Олексій Гончарук. І з листопада до квітня в цій концепції не змінилося жодного слова", – сказала Мовчан.