+3 Київ
Обласна рада Херсонської області з подачі голови облради Владислава Мангера звернулася до уряду та Верховної Ради України з проханням відтермінувати реорганізацію закладів охорони здоров'я в області до кінця 2020 року, написала 10 липня у Facebook в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун.
"Депутати обласної ради Херсонської області на чолі з Мангером планують позбавити всі заклади охорони здоров'я регіону можливості отримувати кошти за медичні послуги наступного року", – зазначила вона.
Супрун звинуватила Мангера та облраду в саботажі й залякуванні людей неправдивою та маніпулятивною інформацією.
"Заяви депутатів із проханням відтермінування, скоріше, схожі на шантажування уряду через власну неспроможність. Очевидно, системні зміни у сфері охорони здоров'я – це процес набагато комплексніший і складніший, ніж організація вбивства жінки, яка не дає красти місцевим феодалам", – заявила в.о. міністра.
За її словами, із 2020 року всі установи, що надають медичну допомогу, мають почати працювати за новими правилами.
"Нові умови роботи будь-якої лікарні в системі, де "гроші йдуть за пацієнтом", будуть чітко прописані в договорі з Національною службою здоров'я України. Обов'язковою вимогою для підписання такого договору є автономізація", – повідомила Супрун.
Вона додала, що автономізація має безліч переваг для медичних установ і надає їм більшу суб'єктність та можливість самостійно ухвалювати рішення про заробітну плату та витрати, оптимізовувати витрати й одержувати доходи.
"Медичним установам, які не будуть автономізовані... доведеться шукати фінансування з інших джерел... Старого механізму фінансування (субвенції) не буде. Проведення успішної автономізації – це своєрідний тест для управлінців на місцях. Там, де місцева влада прагне долучитися до змін, медичні заклади оперативно реорганізовуються та автономізуються. Там, де зміни саботують, процес автономізацій рухається значно повільніше", – наголосила в.о. міністра.
Супрун додала, що установи сімейної медицини Херсонської області без проблем перейшли на нову модель і медики змогли одержати суттєві підвищення зарплат.
"Їхні ж колеги з лікарень області будуть відрізані депутатами від нової системи і можливостей розвитку. Відсутність вироку у справі вбивства Катерини Гандзюк дає Мангеру можливість продовжувати шкодити цілому регіону і ставити під загрозу здоров'я мільйонів людей. Непокаране зло зростає", – підкреслила вона.
Мангер відповів Супрун у Facebook, заявивши, що вона "говорить неправду... у кожному абзаці".
За його словами, відтермінування реформи є "одноголосною позицією головних лікарів лікарень районного та обласного підпорядкування".
"Не "Мангер виступив проти", а всі до єдиного головні лікарі виступили проти. І зробили це вони тому, що перехід на "систему Супрун" означає втрату більшої частини районних лікарень області", – написав він.
На думку голови облради, реформа Супрун ще не готова, а після скасування субвенцій у лікарень не вистачить грошей навіть на заробітну плату. Мангер сказав, що позицію лікарів підтримали департамент охорони здоров'я ОДА, депутатська комісія, президія обласної ради, і висловив надію, що підтримає також обласна рада.
"Максимум через два місяці в нас буде новий міністр, із новим баченням і новою реформою. Навіщо зараз починати якісь "недореформи", якщо у вересні нас чекає страхова медицина... Що ж стосується спроби лікаря спекулювати на смерті Гандзюк, то нехай пані Супрун займеться перевіркою обставин того, як могла померти від вчасно виявленого тромбу пацієнтка в реанімації найкращої клініки Києва", – написав він.
20 травня президент України Володимир Зеленський закликав Кабінет Міністрів піти у відставку. Уродженка США Супрун виконує обов'язки міністра охорони здоров'я із 22 липня 2016 року. 20 травня 2019 року вона заявила, що має намір залишитися на своїй посаді.
Гандзюк облили сірчаною кислотою вранці 31 липня 2018 року біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада активістка померла.
У справі про напад на активістку заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (усі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. Микита Грабчук, який облив Гандзюк кислотою, дістав шість років. Шостий фігурант справи, колишній помічник народного депутата від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука Ігор Павловський, перебуває під домашнім арештом, його підозрюють у приховуванні інформації про напад на Гандзюк.
Ще одного підозрюваного, Олексія Левіна, заочно заарештовано, за попередньою інформацією, він переховується в Домініканській Республіці. Слідчі вважають його організатором злочину.
Замовником нападу, на думку правоохоронців, був Мангер. За даними Генпрокуратури, він частково оплатив злочин. У тексті підозри Мангеру йдеться, що мотивом нападу на активістку була "особиста неприязнь" до неї через активну громадську діяльність, яка могла підірвати його політичну і ділову репутацію. Мангер перебуває на волі.
Батько і друзі активістки вважають, що, окрім Мангера, замовниками нападу можуть бути колишній голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв та його колишній заступник Євген Рищук.
Мангер, Рищук і Гордєєв заперечують свою причетність до злочину.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 4 липня заявив, що у справі про вбивство Гандзюк можуть з'явитися нові підозрювані.
