Петренко: Російська дипломатія з моменту розпаду Радянського Союзу працювала з ціллю створити можливості для нападу на інші країни

Проведений у межах позовів України до Росії аналіз Міністерства закордонних справ (МЗС) та Міністерства юстиції засвідчив, що у РФ давно готувалися до агресії. Про це в інтерв'ю "Обозревателю" сказав міністр юстиції Павло Петренко.

"Ми з МЗС у 2014 році провели величезну роботу. На моє глибоке переконання, російські спецслужби та російська дипломатія з моменту розпаду Радянського Союзу працювали з чіткою ціллю – створити можливості для нападу на інші країни", – заявив він.

Міністр зазначив, що у всіх міжнародних договорах, окрім чотирьох, до яких приєдналася РФ, було положення, яке давало змогу Москві ухилятися від міжнародної юрисдикції.

"Наприклад, Конвенція про заборону розповсюдження зброї масового ураження. Росія вставила застереження: у разі спорів між сторонами цієї конвенції щодо її виконання РФ залишає за собою право відмовитися від юрисдикції арбітражу. Це означає, що Росія може порушити цю конвенцію скільки завгодно разів, але без її згоди Міжнародний суд не може цю справу розглядати", – сказав Петренко.

На його думку, російська дипломатія й спецслужби готувалися до агресивних дій не тільки на території Європи.

Петренко назвав чотири конвенції, які порушила РФ під час агресії щодо України.

"Це Конвенція про захист прав людини, Конвенція про заборону расової дискримінації, Конвенція про заборону фінансування тероризму та Конвенція щодо морського права, тому що Росія використовує українські природні ресурси в наших територіальних водах", – зазначив він.

Із 6-го до 9 березня в Гаазі пройшли попередні слухання за позовом України проти Росії, у якому вказано на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Київ вимагав засудити акти тероризму в Харкові й на Донбасі, включно зі збитим рейсом MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розмірів яких у позові не вказано. Окрім цього, суду запропоновано залучити до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму. Другий блок претензій стосувався порушень прав кримських татар і українців з боку окупаційної влади Криму.

Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи, як захід забезпечення позову, заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, що погіршують ситуацію.

19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні в тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму.

Наступне засідання у справі "Україна проти Росії" призначено на 12 червня 2018 року.